До Чорнобиля повертаються лелеки: птахи долають по 10 тис. км

Одні з найшанованіших птахів України – лелеки починають повертатися до Чорнобильської зони, щоб сповістити про прихід весни. Про це повідомили в пресслужбі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, інформує «Главком».

Фахівці Заповідника пояснили, що білий лелека є символом дому та родини, а його поява у небі сприймається як тихе сповіщення про настання весни. Вони уточнили, що у більшості регіонів України лелеки повертаються з другої половини березня до першої половини квітня, при цьому пік прильоту припадає приблизно на 19 березня. Самці прилітають першими, щоб оглянути та відновити гнізда.

Щороку ці мандрівники пролітають до 10 тисяч кілометрів із зимівлі в Африці. Птахи зі західних і центральних областей прямують уздовж Чорного моря через Босфор і Близький Схід до долини Нілу, тоді як ті, що зимують на сході, пролітають через Кавказ.

У заповіднику розповіли, що лелеки можуть використовувати свої гнізда десятиліттями, щороку добудовуючи. З часом вони перетворюються на масивні споруди вагою у сотні кілограмів. У гнізді зазвичай зростає від трьох до п'яти пташенят і обоє батьків сумлінно їх вигодовують, а замість співу можна почути характерне гучне клацання дзьобом – своєрідну «мову» лелек.

Попри близькість до людських осель, лелека залишається невтомним трудівником природних луків і заплав. У його раціоні: комахи, жаби, ящірки, мишоподібні гризуни, тож він є важливим регулятором чисельності дрібних тварин.

Лелека – це не лише символ родини, а й чутливий «датчик» стану довкілля. «Зникнення боліт, осушення луків та забруднення водойм миттєво позначаються на чисельності птахів. Вони є важливими регуляторами природи, полюючи на комах, гризунів, ящірок та жаб», – зазначають у Заповіднику.

Цікаво, що в різних куточках України він має свої народні імена. На Поліссі часто кажуть бусол або бузько, на Поділлі – чорногуз, на Галичині можна почути боцюн, а десь і лагідне гайстер. У кожній назві – своя інтонація, своя історія й частинка місцевої пам’яті.