Їх спотворили й витіснили в СРСР: про які колоритні українські слова йде мова

Часто питомі слова не були формально "заборонені", але їх перестали друкувати в словниках і підручниках, тому вони поступово вийшли з ужитку.

Ви дізнаєтесь:

В українському мовному просторі дедалі частіше з’являються слова, які радянська влада колись намагалася витіснити або зробити "неправильними". Лінгвісти називають це природним процесом відновлення мовної норми, а мовні блогери й викладачі активно підтримують тренд.

Репетиторка української мови Ірина Ваврик зібрала добірку таких слів - і нагадала, чому вони зникли з ужитку на кілька поколінь, пише 24 Канал.

Як "совєти" переписували українську

У ХХ столітті радянська мовна політика цілеспрямовано наближала українську до російської. Після короткого періоду українізації у 1920-х роках почався зворотний рух - русифікаційна нормалізація. Особливо відчутним він став після правописної реформи 1933 року, коли зі словників вилучили або замінили десятки питомих слів.

Мета була проста: зробити українську максимально схожою на російську, щоб легше просувати концепт "єдиного радянського народу" та поступово витісняти українську з публічного життя.

Які слова витіснили

У словники та офіційні тексти вводили російські кальки, а питомі форми оголошували "небажаними". Серед них:

Частину слів не забороняли формально - їх просто перестали друкувати. Так вони й зникали з ужитку, хоча продовжували жити в діалектах та родинній мові.

Заміна не лише слів, а й літер

Русифікація торкнулася й іншомовних запозичень. У словах грецького походження замінювали окремі літери, щоб наблизити їх до російських форм:

Лише з ухваленням Українського правопису 2019 року частина питомих форм повернулася як рівноправна норма. Тепер допустимі обидва варіанти: міт і міф, етер і ефір, Атени й Афіни.

Дивіться відео про те, як міняли літери в українських словах:

Мовне відродження після незалежності

Після 1991 року українська мова поступово відновлює витіснені слова. Вони повертаються в медіа, наукові тексти, освітні матеріали та навіть у повсякденне мовлення. Мовознавці, блогери та викладачі активно популяризують питомі форми - і не лише з любові до мови, а й тому, що такі завдання з’являються на НМТ.

Історія української мови показує, що політична влада може впливати на мовні норми не менше, ніж природний розвиток суспільства. Сьогодні ж українці свідомо повертають собі мовну спадщину, яку десятиліттями намагалися стерти.

Вас може зацікавити: