Новий ризик під час війни, чи залишаться українці без води?

В українських містах дедалі реальнішою стає загроза масштабних збоїв у системах водопостачання. Фахівці попереджають, що наслідки можуть бути навіть серйознішими, ніж під час тривалих відключень електроенергії. Йдеться про можливе явище, яке називають “вотер-аут” — повне або часткове припинення подачі води.

Водопровідно-каналізаційна інфраструктура є складною системою, яку важко швидко відновити у разі пошкоджень. Особливу небезпеку становить зупинка каналізаційних насосних станцій. У такому випадку стоки можуть виходити назовні, що створює ризик масштабної екологічної та санітарної кризи.

На відміну від електропостачання, де можливе швидше відновлення, водна інфраструктура потребує значно більше часу та ресурсів. Експерти наголошують, що простого фізичного захисту об’єктів недостатньо. Ключовим рішенням є створення автономних систем, які можуть працювати навіть без електроенергії. Йдеться про використання генераторів, резервних джерел живлення та спеціальних установок, що дозволяють підтримувати тиск у мережах. Також важливими є мобільні системи очищення води, розвиток мережі бюветів і локалізація аварій через поділ системи на окремі зони.

Окремим викликом залишаються кіберзагрози. Втручання в автоматизовані системи управління може призвести до серйозних аварій навіть без фізичного пошкодження інфраструктури. Зокрема, дистанційне керування елементами мережі може викликати гідроудари, які здатні зруйнувати трубопроводи та обладнання. Ситуацію ускладнює хронічна нестача фінансування. Чинні тарифи покривають лише частину реальних витрат підприємств, через що вони не можуть формувати резерви чи закуповувати необхідне обладнання. Збитки галузі вимірюються мільярдами гривень, а потреби у відновленні інфраструктури оцінюються у десятки мільярдів доларів упродовж наступних років.

Попри те, що система водопостачання досі функціонує завдяки зусиллям фахівців, без системних змін ситуація може погіршитися. Для забезпечення стабільного доступу до води необхідні модернізація, децентралізація, фінансова підтримка та міжнародна допомога.