Прикра помилка Європи в 2022: президент Естонії розкрив втрачений шанс переговорів

Початкові місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну були сповнені невизначеності та надії на швидке завершення бойових дій. Після того, як Збройні Сили України відкинули окупантів з околиць столиці, виникло короткочасне вікно можливостей. Саме в цей період, коли російські війська були витіснені досить близько до російської території, Європа, зі слів Каріса, мала шанс ініціювати мирні переговори.

Проте, той час був упущений. Замість того, щоб тиснути на Москву для проведення діалогу, європейські країни не змогли змусити сторони сісти за стіл, що, на думку естонського президента, стало значною помилкою. Це рішення мало довгострокові наслідки, адже зараз, як зазначив Каріс, "ніхто за стіл переговорів не сідає".

Алар Каріс вважає, що Європа мала мати власні плани стосовно Російської Федерації. Такі плани, на його переконання, потрібно було починати розробляти негайно, враховуючи тривалість процесі в Європейському Союзі. Він підкреслив, що ЄС вклав значні кошти в Україну, і тому європейські країни повинні мати місце за столом майбутніх переговорів, а не бути відстороненими, поки інші держави вирішуватимуть долю регіону.

Відносини з Росією, незалежно від закінчення війни, залишатимуться складними протягом тривалого часу. Проте Алар Каріс нагадав, що зміни можливі, навівши як приклад Німеччину після завершення Другої світової війни. На його думку, як нацистська Німеччина, яка була державою-агресором, змогла після покарання керівництва змінитись та увійти до НАТО та Європейського Союзу, так і Росія має змінитись. Головне, щоб сама Росія пройшла через подібні внутрішні зміни.

Нині ж, за словами президента Естонії, "немає іншого виходу. Важкі часи потрібно просто пережити". Важливо зазначити, що Каріс спростував будь-які чутки про те, що він нібито вимагав від України територіальних поступок, наголосивши, що це питання має вирішувати виключно сама Україна.

Дискусії щодо подальших кроків у відносинах з Росією активно тривають у європейських політичних колах. Так, вже розпочалася робота над 21-м пакетом санкцій ЄС проти РФ. Пошук ефективних стратегій щодо Росії, як для мирних переговорів, так і для післявоєнної відбудови, залишається одним з пріоритетних завдань.

На початку поточного року президент Естонії Алар Каріс разом із прем'єркою Латвії Евікою Сіліньою закликали до призначення спеціального представника ЄС для ведення переговорів з Росією. Ця ініціатива підкреслює глибоке переконання в необхідності чіткої та скоординованої європейської політики щодо східного сусіда.

В інтерв'ю Yle, Алар Каріс заявив: "Коли російські війська були відкинуті з околиць Києва досить близько до російської території, Європа мала можливість посадити нападника за стіл переговорів. Зараз ніхто за стіл переговорів не сідає".

"ЄС інвестував в Україну дуже багато. У нас мають бути власні плани щодо РФ. Ці плани потрібно починати розробляти просто зараз, тому що процеси в ЄС займають багато часу", – наголосив президент Естонії.

Історія показує, що навіть після глибоких конфліктів можливі зміни, як це було з післявоєнною Німеччиною. Проте для цього Європі необхідно розробити власні, чіткі стратегії щодо Росії, щоб бути активним учасником створення майбутнього, а не пасивним спостерігачем. Виклики перед Європою залишаються величезними, але усвідомлення минулих помилок може стати каталізатором для формування більш ефективної зовнішньої політики.