Бабіш не Орбан. Чому Чехія не повторить шлях Угорщини

Багато хто чекав на «другого Орбана в Празі». Поки що отримуємо інше – Бабіша, який публічно підтверджує підтримку євроінтеграції України.

Зустріч Зеленського з Андрієм Бабішем – перша змістовна після його повернення до влади. І за змістом вона показала не те, чого побоювалися, а протилежне.

Бабіш окремо акцентував перспективу відкриття переговорних кластерів у процесі євроінтеграції України. Це принципова теза, не дипломатична люб'язність – переговорні кластери це той самий механізм, через який Угорщина регулярно стопорить процес.

Тут варто проговорити прямо: Чехія – не Угорщина, попри схожі політичні стилі лідерів. Бабіш – популіст, але популіст із інших економічних та політичних пріоритетів. У Чехії за українців – і парламентський консенсус, і суспільство. Чеська система контейнує ризик розвороту політики у спосіб, якого в Угорщині фактично не існує – там Орбан спромігся демонтувати майже всі стримуючі механізми ще до 2022 року.

Це не означає, що проблем не буде. Будуть – особливо в питаннях ціни допомоги, обсягів, бюджетної дисципліни. Але стратегічна рамка – підтримка України та її європейської інтеграції – поки що тримається. І це окрема політична подія, варта фіксації.

Висновок: не варто екстраполювати один прецедент (Угорщину) на всю Центральну Європу. Кожна країна – окремий політичний організм із власними імунітетами. Празький імунітет до антиукраїнського розвороту виявився сильнішим, ніж припускали найтривожніші прогнози.

Принаймні поки що. Стежимо далі.