Юані замість рублів

Примітка редакції. Коли дивишся кіно і ловиш себе на думці, що десь це вже бачив — можна сміливо відкривати новини про китайські «подвиги» у М'янмі.

Є такий регіон, Північний Шан. Китайці там ніколи не жили, а тепер підтримують сепаратистів (чи інсургентів?) і примусову синізацію. Що ж, продовжимо працю Дорогої редакції про ці чудові краї.

Як зазвичай жартує Гадюкін, Китай у нас завжди Zа мир і роZVиток. І найкращим прикладом тут буде те, як повзуча китайська експансія тихцем підміняє не лише мову чи культуру, а й поняття основної валюти. Так би мовити, не така вже й повзуча ця експансія.

Зараз у нас травень. А в середині квітня у Хсенві спалахнув скандал. Один із китайських торговців відмовився приймати від місцевого жителя (бірманця) місцеву валюту (м'янманські к'яти). Аргументував це тим, що хоче бачити лише юані.

Звісно, хтось із вас може зауважити, що у нас деякий бізнес бере оплату виключно в доларах. І матиме слушність. Щоправда, це не стосується продуктів харчування і предметів першої необхідності — більше різних специфічних штук на кшталт обладнання чи хімікатів, які точно не знайдеш у першому-ліпшому магазині по дорозі до метро. А тут мужик торгував продуктами. Точніше, кавунами.

Покупець доволі справедливо обурився. Він все ж таки перебуває на території своєї країни, а тут якесь опудало іноземне руки викручує. Суперечка переросла в бійку. На жаль, результат сутички мені невідомий. Є лише коментар іншого місцевого жителя для регіонального ЗМІ: «Китайці стали поводитися надто нахабно».

Звісно, я не напишу цілу статтю про якогось китайського дурника з причепом кавунів. Тож це був приклад для більш ґрунтовного твердження.

З кінця 2023 року низка територій на півночі Північного Шану перейшли під контроль «етнічних» угруповань. Першим ділом там із обігу зник к'ят.

Те, про що Гіркін не мріяв.

Те, що прийнято називати кокангським регіоном, взагалі від к'ята відмовилося. Офіційна місцева валюта остаточно витіснена з обігу китайським аналогом. І механізм цього витіснення є досить простим.

До зміни влади на цих територіях діяли філії м'янманських банків — передусім державного Економічного банку М'янми. Вони були тим самим інституційним «насосом», що підтримував обіг к'ята.

Зараз цих банків немає. Зникли й цілі категорії населення (лікарі, вчителі, поліцейські, державні службовці), які отримували зарплату в к'ятах і органічно підтримували попит на національну валюту.

На їхнє місце прийшов китайський бізнес. І не сам, а з юанем. Оренда землі, закупівля товарів, оптова торгівля — все це тепер відбувається в еквіваленті китайської валюти. Але, звісно, схожість між цими банановими республіками й ОРДЛО в російському виконанні багато хто заперечуватиме до останнього.

Бо, мабуть, страшненько визнати, що це не ми такі унікальні у своїх проблемах з однією-єдиною Росією. Інакше вийде, що проблем набагато більше, і одним-єдиним договорнячком їх не вилікуєш. Хоча я в шоці, що це може когось здивувати в 2026 році.

Китай врахував російські помилки в Донецьку і Луганську. Там місцеві терористи штампували папірці й поступалися українській гривні в обігу. Бо Україна, наприклад, підлатала рани та в цілому встояла на ногах. Що ж, китайці такого шансу М'янмі не дали.

К'ят було побито у плані економічної цінності. Його курс досі не можна вважати стабільним. Інфляція хронічна навіть без повномасштабного вторгнення Народно-визвольної армії Китаю.

Україна встояла? Що ж, нашу стійкість прорахували на випадок наступних Україн по всьому глобусу.

Особливі зони для особливих.

Гірко це писати, але навіть не прокитайські жителі М'янми змушені переходити на юані. Є зони, де розрахуватись уже можна виключно в китайській валюті. Є зони змішаного обігу, але там китайські провокації проти М'янми гарантують максимально невигідний обмінний курс. Ось і все.

Ловіть приклад. 61 000 к'ятів — це одна купюра в 100 юанів. Nuff said, як казали в інтернеті нульових.

Є й інший розподіл. К'яти, в теорії, допоможуть вам оплатити щось елементарне, кіло м'яса і кошик овочів. Якщо не попадеться той мудак із кавунами, який уже на юані пересів і жадає бачити тільки їх.

А ось будь-який імпортний товар ви у віджатій у М'янми території вже не оплатите її валютою.

Юань і раніше був в обігу. Самі розумієте, великий сусід не може не впливати на ваш ринок і обмінник. Та чим далі просуваються прокитайські сепаратисти, тим глибше пускає корені саме такий «другосортний» статус к'ята. Те, за що купиш хіба поїсти.

«Видно, як Китай поступово посилює вплив у всіх сферах: територіальній, мовній, культурній і економічній. Особливо це помітно на кордоні. Найімовірніше, слідом за валютою зникнуть бірманська писемність і мова», — цитує регіональне видання одного з місцевих жителів.

Боляче це визнавати, але цей невідомий мені спікер абсолютно правий. Мабуть, через це наша редакція пише про це в Україні, хоча згадані події відбуваються на іншому кінці світу. Все це дуже нагадує наші реалії. Отже, ми вже можемо на власному досвіді зрозуміти, що напрошується далі.

Юань витісняє к'ят так само, як китайські вивіски витісняють шанські, а китайські орендарі — місцевих фермерів. За різними фасадами стоїть одна й та сама архітектура. І ця архітектура проектується не в Лаукаї і не в Хсенві. Лише в Пекіні.