/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F721694c51fcc4dbafb31a7c53c7a85a2.jpg)
У затоці Колінз поблизу станції «Академік Вернадський» створили новий природоохоронний район - НАНЦ
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.
Таке рішення було ухвалене на 48-й Консультативній нараді сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня в Хіросімі. Цьому передували три роки інтенсивних міжнародних переговорів, де Україну традиційно представляв НАНЦ.
«Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз. Вони відомі унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям», - ідеться у повідомленні.
Ціль української ініціативи - довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної діяльності та негативних наслідків зміни клімату.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F19173ae88efb76be4806eb51eb4c60ba.jpg)
Крім того, на нараді відбулися політичні дискусії щодо розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику.
Нині серед учасників договору - 58 країн, але статус Консультативної сторони мають лише 29, зокрема Україна.
Цей статус дає право брати участь у голосуванні з усіх питань, що стосуються Антарктики. Враховуючи, що всі рішення приймаються консенсусом, кожен голос стає вирішальним.
Три держави подали заявки на отримання статусу Консультативної сторони: Канада, Туреччина і Білорусь.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6f1a9dcd774eade62414299ab71d7a60.jpg)
Позиція української делегації полягала в підтримці заявок Канади та Туреччини, а також у відтермінуванні розгляду заявки Білорусі, зазначили в НАНЦ.
Однак Індія заявила, що всі держави гідні отримання статусу Консультативної сторони, тож або слід надати цей статус усім, або нікому.
Канаді і Туреччині заблокували шлях не через претензії до них, а лише щоб примусити інші держави погодитися на «обмін».
«Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску», - заявив очільник НАНЦ Євген Дикий.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6eff74b9bfe20b9f7789261339253db7.jpg)
Ще одним важливим питання наради стало те, що РФ і Китай знову заблокували пропозицію надати імператорському пінгвіну статус особливо охоронюваного виду, попри повідомлення про критичне скорочення їхніх популяцій через втрату морського льоду.
У НАНЦ нагадали, що у квітні цього року Міжнародний союз охорони природи відніс імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Як повідомляв Укрінформ, НАНЦ став учасником нового проєкту Євросоюзу «Полярний сніг, вічна мерзлота і материковий лід у світі, що змінюється», мета якого - спрогнозувати швидкість змін в Антарктиці й Арктиці та розробити стратегії адаптації до них.
Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук

