Поліг під час виконання завдання на Харківщині. Згадаймо Артема Поліщука
Поліг під час виконання завдання на Харківщині. Згадаймо Артема Поліщука

Поліг під час виконання завдання на Харківщині. Згадаймо Артема Поліщука

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Артема Поліщука.

Нацгвардієць Артем Поліщук на псевдо Сімба поліг 30 березня 2025 року поблизу села Колісниківка на Харківщині. Внаслідок артилерійського обстрілу з боку противника боєць зазнав смертельного поранення. Йому було 24 роки. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам'яті «Меморіал».

Артем Поліщук народився 19 лютого 2001 року в селі Кашперівка Житомирської області. У 2020 році закінчив Київський електромеханічний фаховий коледж. У 2023-му здобув вищу освіту в Державному університеті інфраструктури і технологій. Жив у столиці та працював протягом усього навчання.

У березні 2023 року чоловік уклав контракт із Національною гвардією України. Служив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій». Обіймав посаду оператора відділення протитанкових керованих ракет 4-го батальйону оперативного призначення «Хорив».

Артем Поліщук служив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій»
Артем Поліщук служив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій»
фото: платформа пам'яті «Меморіал»

Воїна нагородили медалями «Незламним героям російсько-української війни» та «За відвагу», також він отримав посвідчення учасника бойових дій.

«Артем був тим, хто завжди приходив на допомогу. Незалежно від обставин його присутність дарувала впевненість і надію. Коли інші сумнівалися чи відступали, він стояв поруч, готовий взяти на себе будь-який удар, лише б урятувати тих, хто потребував захисту. Його відвага не знала меж, а серце було сповнене доброти. Артем, не шукав слави, не прагнув героїзму – просто робив свою справу, як справжній воїн. Вірив у мир і надію, навіть коли війна забирала останні сили. Він пішов, але пам'ять про нього житиме завжди. Герой, який віддав усе заради нас», – розповіла його дівчина Софія.

Поховали захисника в рідному селі Кашперівка на Житомирщині.

У захисника України залишились батьки, брати, сестри, дівчина, рідні, друзі та побратими. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Источник материала
loader
loader