Разюча різниця: воєнкорка розповіла, що у 2026 кардинально змінило фронт

Воєнна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко в ефірі 24 Каналу пояснила, що саме створило цю разючу різницю. За її словами, нові умови на полі бою вже впливають і на логістику ворога, і на способи його штурмів.

Удари по логістиці змінили умови для Росії

Разюча різниця на фронті помітна в тому, як Україна тепер працює по російському забезпеченню. Йдеться не лише про удари біля переднього краю, а про цілу систему, яка зачіпає дороги на Донбасі, маршрути до Маріуполя, Крим і об'єкти в самій Росії. Через це окупантам стає складніше підвозити людей, пальне й боєприпаси до підрозділів, які ще намагаються наступати.

Є front strike – це там, де наші безпілотники, бригади, які тримають лінію фронту, працюють по своєму напрямку. Плюс 5, інколи більше кілометрів, вони перекривають територію, якою може рухатися ворог до наших позицій,
– пояснила Кирієнко.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Ближче до фронту це зриває рух росіян до українських позицій. Далі в глибині удари вже б'ють по маршрутах, які підтримують усю систему забезпечення ворога, зокрема на донецьких, кримських і маріупольських напрямках.

Є middle strike – це коли ми вже б'ємо по донецьких дорогах, по кримських, маріупольських. Це вже середній рівень ураження, де ми перебиваємо їхню глобальну логістику,
– зазначила воєнкорка.

Ще глибше Україна працює по російських НПЗ і підприємствах військово-промислового комплексу. Усі ці рівні складаються в одну мету – створити такі умови, за яких російська армія не зможе нормально функціонувати на українській землі й отримувати ресурс для продовження війни.

Кілзона замість колон техніки

Результат таких ударів на кожній ділянці відчувається по-різному. Там, де фронт насичений російськими дронами, українським бійцям складно заходити на позиції, але такі самі умови створено і для окупантів. Ворог уже не може вільно підводити піхоту до рубежів, бо над лінією зіткнення працює "мале небо" з дронів.

Якщо ми раніше, ще рік тому, бачили глобальні механізовані штурми, коли їхали колони техніки, зараз це настільки рідкість, просто максимальна,
– зазначила Кирієнко.

Тепер росіяни частіше діють малими групами й намагаються просочуватися між позиціями. Так фронт перестав бути чіткою лінією, де з одного боку стоять українські підрозділи, а з іншого – російські. Через інфільтрацію й постійну роботу дронів позиції можуть опинятися впереміш, а сіра зона на мапах не завжди означає, що там немає українських військових.

Раніше у нас була стала лінія фронту: тут їхні позиції, тут наші. Так уже не є через дрони і через цю інфільтрацію,
– пояснила воєнкорка.

Попри величезну роль безпілотників, фронт не перетворився на війну лише одного засобу ураження. У кілзоні дрони першими помічають рух і працюють по одиночних цілях, але коли росіяни намагаються йти групами, до бою підключаються інші засоби.

Коли йде група російських солдатів, починає стріляти артилерія, долучаються дрони, їх добивають,
– пояснила Кирієнко.

Саме поєднання дронів, артилерії та ударів по логістиці створює для окупантів нові умови.

Воєнкорка пояснила, як кілзона з дронів перебудувала фронт: дивіться відео

Через це фронт став менш лінійним і набагато складнішим. Результат залежить не від одного виду зброї, а від того, як підрозділи поєднують розвідку, дрони, артилерію та удари по забезпеченню ворога.

Що відомо про ситуацію на фронті на початку червня 2026 року?

Покровський напрямок залишається найгарячішою ділянкою фронту. Росіяни щодня проводять там десятки штурмів, але травень не приніс їм тих результатів, на які вони розраховували. У бригаді "Рубіж" зазначають, що противник і далі тисне малими піхотними групами, намагається просочуватися між позиціями та закріплюватися на околицях населених пунктів, однак усе частіше зазнає втрат без помітного просування. Саме травень там називають найслабшим для росіян за темпами просування за останні місяці.

Станом на 3 червня 2026 року в ISW зазначають, що на більшості ділянок фронту тривають важкі бої, але підтвердженого просування жодна зі сторін не показує. Росіяни продовжують тиснути на Сумщині, Куп'янському, Слов'янському, Костянтинівсько-Дружківському та Олександрівському напрямках, однак українські сили відповідають контратаками й ударами по місцях скупчення ворога, пунктах управління безпілотниками та тилових позиціях. Це свідчить, що Росія зберігає інтенсивність штурмів, але дедалі частіше без помітного тактичного результату.

Висока інтенсивність боїв прямо відбивається на втратах російської армії. За даними Генштабу, лише за добу на 3 червня Росія втратила ще 1 130 військових, а також танки, бронетехніку, артилерію, засоби ППО, сотні одиниць автомобільної техніки та велику кількість безпілотників. Це показує, що ворог і далі намагається тиснути числом, але платить за це дуже високу ціну.

На Олександрівському напрямку Сили оборони України поступово повертають території, але вже за іншою тактикою, ніж у попередні роки. Там просування йде не масованими штурмами, а невеликими спеціальними операціями з постійною взаємодією штурмових груп, розвідки, артилерії та підрозділів, які одразу закріплюються на звільнених позиціях. У 110-й бригаді наголошують, що такий підхід дозволяє берегти особовий склад і водночас не дати росіянам наблизитися до важливих логістичних маршрутів у бік Запоріжжя.