Не "тяпка" і не "мотига" – як називати цей городній інструмент українською
Не "тяпка" і не "мотига" – як називати цей городній інструмент українською

Не "тяпка" і не "мотига" – як називати цей городній інструмент українською

Яка літературна назва у цього девайсу – "сапа", "тяпка" чи "мотига", розповідаємо з посиланням на "Горох".

Як називати інструмент для просапування грядок?

Щойно починається городній сезон, одразу постає мовне питання – як правильно називати ручні інструменти українською. Зокрема, чимало назв в інструмента, яким ми сапаємо грядки – "сапа", "тяпка" чи "мотика". Чи є котресь з них росіянізмом?

Зазирнувши до словників знайдемо два слова: сапа та мотика. Але вони різняться за тлумаченням:

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
  • Сапа – ручне сільськогосподарське знаряддя для підпушування ґрунту й знищення бур'яну, яке являє собою металеву лопатку, насаджену перпендикулярно на дерев'яний держак. Сапа прийшла до нас через польську (sapa). Від нього походить і знайоме всім дієслово сапати.

  • Мотика теж є у словниках і так називають найдавніше ручне знаряддя для оброблення ґрунту під посів у формі палиці, звичайно з кам'яним або металевим клинком. Можна вважати, що це уже історичний термін. Слово дуже давнє, споріднене з дієсловом "мотижити" – обробляти землю мотикою. Хоча сьогодні так називають і сапу.

До речі, цікаво, що навіть працюючи мотикою, ми сапаємо грядки. Ось така мовна несподіванка: назва дії походить від одного слова, а назва інструмента може бути зовсім іншою.

Зверніть увагу! Що в українській є "мотика", але немає – "мотиги", це уже росіянізм.

А щодо "тяпки", то це слово теж уживається, переважно на Сході України. Однак, воно прийшло з російської: "тяпка" від тяпать – рубати, бити (оттяпать – теж звідти). У багатьох регіонах воно поширене в побутовому мовленні і ви розумієте чому, однак у літературній українській мові його нема.

Тож якщо прагнете говорити по-українськи природно й літературно, сміливо беріть до рук мотику або сапу, можна ще сказати – сапка, сапачка, копаниця.

Цікаво! Що військові термін "сапа" знають у іншому значенні – окоп, траншея, хід сполучення, які риють у напрямі до позицій противника для поступового й непомітного наближення до нього.

І попри неймовірний технічний прогрес – штучний інтелект, комп'ютеризацію, роботизацію та інші винаходи, цей інструмент використовують протягом кількох тисячоліть. Та навіть зараз сапу "вдосконалюють" – роблять легшою, вправнішою, наприклад з полотна стрічкової пилки.

А щоб ви не використовували росіянізми у назвах овочів, які будете просапувати на городі, ми раніше писали як називати українською "свеклу", "морковь", "укроп", "тикву" та іншу городину, у назвах якої припускаються помилки.

А як у вашій родині кажуть: сапа, мотика чи все-таки "тяпка"?

Теги по теме
Образование
Источник материала
loader
loader