У ЦНАП запровадили нову можливість: хто тепер розглядатиме будівельні документи

Як тепер обрати орган будівельного контролю через ЦНАП?

Нову можливість запровадили після урядового рішення, ухваленого наприкінці квітня, повідомило Міністерства розвитку громад.

Тепер під час подання документів через ЦНАП заявник може сам вирішити, який орган перевірятиме та опрацьовуватиме його звернення.

Для цього до системи додали нове обов'язкове поле – "Орган, якому надсилається документ". Саме там потрібно вказати, кому надсилати документи для подальшого розгляду.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

На вибір доступні два варіанти:

• Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ);
• орган державного архітектурно-будівельного контролю на місцевому рівні (ОМС), який має відповідні повноваження за місцем розташування об'єкта.

Після цього Єдина державна електронна система у сфері будівництва перевіряє, чи відповідає обраний орган адресі об'єкта. Якщо дані вказані правильно, документи автоматично передаються на розгляд.

Скористатися новим механізмом уже можна для низки послуг, пов'язаних з об'єктами класу наслідків СС1, тобто з незначними наслідками. Зокрема, це стосується повідомлень про початок виконання будівельних робіт, декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до таких документів і їх скасування.

У Міністерстві розвитку громад та територій наголосили, що нововведення не змінює чинний порядок у сфері будівництва та не впливає на повноваження місцевих органів контролю. Водночас замовники отримують додаткову можливість самостійно обирати, до якого органу звертатися за послугою.

Також у майбутньому аналогічну функцію планують додати під час подання документів через Дію для об'єктів класів наслідків СС1 та СС2.

Як уряд спростив правила для забудовників?

Кабмін запустив новий етап спрощення правил у будівництві, який має змінити умови для забудовників. Уряд обіцяє скоротити строки погоджень і прибрати бар'єри, що роками гальмували запуск проєктів.

Серед ключових нововведень – зміни у сфері публічних закупівель. Для проєктів за бюджетні кошти запроваджують механізм рамкових угод. Він дозволяє заздалегідь відібрати підрядників і не проводити окремі тендери для кожного об'єкта.