Після Стармера. Хто такий Бернем і що його прихід означатиме для України

Британський прем’єр Кір Стармер оголосив, що йде у відставку. Це наслідок бунту в його партії, серії урядових відставок і гучних скандалів. Головний претендент на посаду нового прем'єра – Енді Бернем; його вважають одним із найвідданіших друзів України у британській політиці.

Зміна влади відбудеться на тлі нестабільності: за десять років Велика Британія може мати вже сьомого прем'єра. LIGA.net перечитала NBC, Sky News, CNN, The New York Times, ВВС, The Guardian, The Telegraph та зробила три висновки.

Що добило уряд Стармера

Британський прем'єр Стармер 22 червня оголосив про відставку, даючи дорогу новому лідеру.

Це відкриває шлях для ймовірного наступника – популярного колишнього мера Манчестера Енді Бернема.

Стармер повідомив королю Карлу III про рішення, але залишиться на посаді тимчасового виконувача обов'язків, доки не оберуть нового лідера.

Стармер заявив, що висування кандидатів на його заміну на посаді лідера Лейбористської партії – а отже, і прем'єра – розпочнеться 9 липня та закриється 16 липня, коли парламент піде на літні канікули.

Це разюче падіння для лідера, який здобув переконливу перемогу на виборах 2024 року на хвилі невдоволення 14-річним правлінням правих консерваторів.

63-річний Стармер втратив двох ключових міністрів уряду протягом останніх тижнів через зростання невдоволення у власній партії.

Минулого місяця пішов у відставку міністр охорони здоров'я Вес Стрітінг. Він різко критикував нерішучість Стармера.

Міністр оборони Джон Гілі теж пішов у відставку. Причиною стала суперечка щодо військового фінансування: Гілі звинуватив Стармера у невиконанні публічних обіцянок щодо цього.

Серед затяжних проблем Стармера був скандал через його рішення призначити Пітера Мандельсона послом США у грудні 2024 року, пори його дружбу з покійним засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Стармер звільнив його після того, як стало відомо про особисті переписки Мандельсона з Епштейном.

Мандельсона заарештували в лютому за підозрою у зловживаннях державною посадою, пов'язаних з Епштейном, хоча досі жодних звинувачень йому не висунуто.

Хто такий Енді Бернем

Протягом останніх років Бернем став одним із найпопулярніших політиків Британії. Він став радником в уряді у 28 років і депутатом парламенту – вперше у 31 рік.

Бернему зараз 56 років. Раніше він обіймав посаду мера Манчестера. Ідентифікує себе як соціаліста та пов'язаний із поміркованою лівою фракцією Лейбористської партії.

За урядів Тоні Блера та Гордона Брауна він обіймав кілька урядових посад, зокрема секретаря парламенту, заступника секретаря МВС, міністра охорони здоров'я, секретаря казначейства та міністра культури.

Серед досягнень на посту мера – удосконалення мережі громадського транспорту, запуск масштабної програми будівництва житла, більший контроль міської влади за послугами водопостачання, енергетики, інфраструктурний бум на місці колишніх промзон.

Бернем формулює "манчестеризм" як "дружній до бізнесу соціалізм".

Професор політології Роберт Форд із Манчестерського університету вважає найсильнішою стороною Бернема, що він "ефективний комунікатор, вправний оповідач, добре дає виборцям зрозуміти, хто він, за кого, і що прагне зробити".

У медіа став відомий як "король Півночі" – за аналогією до "Гри престолів". Це прізвисько закріпилося за ним після пандемії COVID-19, коли він публічно і різко виступив проти намірів уряду ввести жорсткі обмеження для Манчестеру, зокрема щодо роботи бізнесу та економіки.

За дев’ять років на посаді мера сформував імідж близького до виборця політика, харизматичного й емоційного, але водночас глибоко зануреного в локальні проблеми – образ, протилежний стриманому й виваженому Стармеру. Останній був змушенй подати у відставку через падіння партійної і суспільної довіри до нього.

Критики Бернема кажуть, що основа для більшості його досягнень у Манчестері була закладена ще до його приходу на посаду мера. Також кажуть про його здатність до політичного пристосуванства у минулому.

Якщо Бернем очолить уряд, Британія отримає сьомого прем'єра за десять років. Для країни це свідчення глибокої кризи двопартійної системи після Brexit у 2016 році.

За словами Бернема, пріоритетами Лейбористської партії мають бути "прогрес у сфері економічного зростання, вартості життя, державних послуг, житлового будівництва та можливостей для наступного покоління".

Якщо Бернему вдасться очолити партію та стати прем'єром, йому доведеться вирішувати складне завдання – врятувати рейтинги лейбористів, які падали протягом двох років урядування Стармера.

Місцеві вибори у червні засвідчили глибину цієї проблеми – правопопулістська Reform UK здобула 1453 мандати (збільшивши представництво на 1451 місце) і стала переможцем, а панівна Лейбористська партія – 1068 місць (втративши 1496 мандатів).

Загрозою для лейбористів є подальше зростання популярності Reform UK та можливий успіх цієї сили на парламентських виборах влітку 2029 року.

Чи зміниться підтримка України

Британська підтримка України ніколи не трималася на одній людині, а на міжпартійному консенсусі, який пережив кількох премʼєрів, пише аналітик Ігор Петренко. Стармер іде не як той, хто завів країну у зовнішньополітичний глухий кут, а як премʼєр, якого зʼїла внутрішня політика – економіка, тиск правих популістів із Reform UK і падіння рейтингів до історичних мінімумів.

Ризик, що в перші місяці каденції Бернема майже напевно зʼїсть та ж внутрішня криза, що звалила Стармера. Підтримка України нікуди не дінеться, але темп і обсяг на якийсь час можуть знизитися.

Для України практичний висновок простий. Зміна в Лондоні – не привід для паніки. Курс збережеться, бо тримається на двопартійному консенсусі, а не прізвищі. Але Києву слід активніше нагадувати про себе в перші місяці нового премʼєрства.

Бернем – один із послідовних прихильників України у Британії. Із перших днів російської агресії організовував гуманітарну допомогу, а пізніше створив міжнародну мережу Unbroken Cities, яка допомагає з реабілітацією поранених, протизуванням і відновленням українських міст.

Британський політолог українського походження Тарас Кузьо також каже LIGA.net, що для України від зміни імені британського прем’єра нічого не зміниться.

Немає жодної впливової проросійської сили в британській політиці. Навіть крайні праві британські популісти мають бути обережними у своїх висловлюваннях щодо Путіна, каже Кузьо.

На його думку, одним із основних викликів для новго прем'єра буде збільшення британських витрат на оборону до 3,5%.