Опір як вирок конформізму. Чому історія УПА залишається незручною для Заходу

Звідки насторожене ставлення до УПА в Європі? Це не лише наслідок російської чи польської пропаганди. Воно має глибші, власне європейські корені.

Історія українських повстанців, які не шукали "меншого зла" між нацизмом і комунізмом, а наважилися кинути виклик обом тоталітарним режимам, є докором для багатьох у Європі. Вона показує, що такий вибір був можливим навіть у найтемніші часи. Руйнує десятиліттями вибудовувані виправдання тих, хто заплющував очі на один із двох злочинних режимів, аби протистояти іншому.

Якщо вони могли – значить, могли й інші. Але багато хто обрав конформізм.

Таким самим докором для Європи є й нинішня Україна. Вона теж не погодилася на роль жертви. Не захотіла тихо померти під співчутливі зітхання сусідів, які засудили б агресора гучними заявами, а потім повернулися б до звичної співпраці з ним.

Маємо залишатися цим докором. Тим, що не дає Європі морально деградувати й миритися зі злом.

Маємо перемогти, щоб довести: вибір боротьби був єдино правильним.

І сьогодні. І тоді, коли його зробили вояки УПА.

Оригінал