Воєнний стан не скасовує права на інформацію: «Платформа прав людини» опублікувала звіт про доступ до публічних даних
Воєнний стан не скасовує права на інформацію: «Платформа прав людини» опублікувала звіт про доступ до публічних даних

Воєнний стан не скасовує права на інформацію: «Платформа прав людини» опублікувала звіт про доступ до публічних даних

Упродовж вересня 2025 — травня 2026 року бездіяльність розпорядників стала найпоширенішим типом порушень. Також була зафіксована низка відмов у наданні інформації.

«Платформа прав людини» опублікувала звіт за результатами моніторингу стану дотримання права на доступ до публічної інформації в цифровому середовищі в Україні за вересень 2025 — травень 2026 року. Про це повідомила комунікаційна команда «ППЛ».

«Цифровізація сама по собі не гарантує ефективного доступу до інформації. Наявність вебсайтів, електронних адрес і онлайн-форм має значення лише тоді, коли вони забезпечують реальний, своєчасний і рівний доступ. Якщо електронні запити залишаються без відповіді, а реєстри закриваються без пояснень, то цифрове середовище перетворюється на додатковий бар’єр, а не інструмент відкритості», — зауважила організація.

Упродовж звітного періоду «ППЛ» виявила чотири випадки відмови районних державних адміністрацій Києва у наданні журналістам інформації про укриття. Вони посилалися на нібито «службовий» характер даних.

Агенція оборонних закупівель відмовила Центру протидії корупції у наданні агрегованих даних про виконання оборонних контрактів, а Полтавська міськрада не відповіла журналіствам на три запити щодо робіт у Корпусному парку.

За даними платформи, 2025 рік став «антирекордним» за кількістю закритих наборів відкритих даних. Як свідчить Opendatabot, під обмеження потрапили дані про нерухомість, компанії ВПК і статистика Генпрокуратури.

Бездіяльність розпорядників стала найпоширенішим типом порушень. Органи влади не відповідали на запити. Суди визнавали протиправною бездіяльність Міноборони, медичних установ, міських рад.

Серед законодавчих змін, зафіксований у звіті: 

  • відновлення доступу до Єдиного державного реєстру на порталі відкритих даних;
  • локальні ініціативи Києва щодо оприлюднення нових наборів даних;
  • виконання Луцькою міською радою плану дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних.

При цьому виявили й тривожні ініціативи. Так, нова редакція Цивільного кодексу містить положення про «право на забуття» і «цифровий образ», які можуть створити ризики для журналістських розслідувань, антикорупційної аналітики, відкритих даних і громадського контролю.

«Воєнний стан не може бути універсальним аргументом для відмови в інформації, ігнорування запитів або масового закриття даних. Обмеження доступу має залишатися винятком, а не правилом — застосовуватися індивідуально, на підставі закону, з урахуванням конкретної шкоди та суспільного інтересу», — зазначили в «ППЛ».

Повний звіт доступний за посиланням. Дослідження проводилося у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

  • Читайте також: Дезінформація, кібератаки, фішинг: «Платформа прав людини» опублікувала звіт про стан цифрових прав в Україні за три місяці

Фото: «ППЛ»

Читайте також
Суди почали визнавати право підозрюваних на анонімність абсолютним, попри суспільний інтерес, — звіт ППЛ
Дезінформація, кібератаки, фішинг: «Платформа прав людини» опублікувала звіт про стан цифрових прав в Україні за три місяці
Платформа прав людини проведе тренінги «Нове медійне законодавство та преса»
«Платформа прав людини» безкоштовно консультуватиме військових
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
Долучитись
Источник материала
loader
loader