Кожен третій український школяр зізнався в онлайн-булінгу – дослідження

Більшість українських школярів протягом останнього року стикалися з небажаним або дискомфортним контентом в інтернеті, а майже кожен третій сам брав участь в онлайн-булінгу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на результати Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні.

Дослідження провела агенція Sense Research на замовлення громадської організації Dignity Online спільно із Save the Children in Ukraine, за підтримки уряду Швеції та у партнерстві з Міністерством освіти і науки. Це одне з наймасштабніших опитувань у сфері цифрової безпеки дітей, які проводили в Україні.

За даними опитування, лише 25,4% школярів заявили, що за останній рік жодного разу не стикалися з небажаним контентом у мережі. Причому старші підлітки потрапляють у такі ситуації частіше за молодших.

Понад половина дітей вказують неправдивий вік

Дослідники також зафіксували, що діти й самі вдаються до ризикованої поведінки онлайн. Найпоширенішою практикою виявилося використання неправдивих даних про власний вік – у цьому зізналися 56,4% опитаних.

Найчастіше школярі змінювали вік:

• під час реєстрації в онлайн-іграх – 36,6%;
• у соціальних мережах – 32,5%;
• при створенні електронної пошти – 31,2%.

Третина дітей визнала участь у цькуванні

Ще тривожніші показники стосуються булінгу. За рік до онлайн-цькування інших дітей вдавалися 35,1% опитаних школярів. Найчастіше це проявлялося в ігноруванні чи виключенні однолітків із спільних чатів і груп, надсиланні образливих повідомлень та публікації принизливих коментарів у соцмережах. Майже кожен п'ятнадцятий учасник опитування зізнався, що вчиняв щодо інших користувачів насильницькі дії в інтернеті.

Серед інших ризикованих онлайн-практик дослідники назвали:

• операції з криптовалютою — 6% школярів;
• участь в азартних іграх на гроші — 3,9%;
• використання інструментів штучного інтелекту проти інших людей — 3,3%;
• запрошення однолітків до небезпечних челенджів чи ігор — 2,8%.

Автори дослідження зазначають, що отримані результати свідчать про потребу посилити цифрову грамотність дітей, розвивати навички безпечної поведінки в мережі, а також приділяти більше уваги онлайн-безпеці з боку батьків і педагогів.

Проблема булінгу серед українських школярів не нова: за різними опитуваннями останніх років, із цим явищем у тій чи іншій формі стикалися від чверті до майже 80% дітей. Нове дослідження показує, що з переходом спілкування дітей у цифровий простір цькування не зникло, а лише набуло нових форм — від виключення з чатів до використання проти однолітків інструментів штучного інтелекту.