Нарада, після якої ілюзій стало менше

Сьогодні побував на нараді керівників дипломатичних установ України. Подія статусна і знакова, але й, чесно кажучи, дуже стрьомна. В одному залі в один час зібралися не лише вся українська дипломатична еліта, а й президент, глава уряду, голова Верховної Ради, глава МЗС, міністр оборони, міністр енергетики, керівник СБУ, глава Офісу президента...

Балістична загроза, звісно, тут як тут. Серце йокнуло не лише у мене. Бачив хвилювання хлопців з держохорони. Співчуваю

Якісь з виступів були не для преси. Зокрема, що дуже показово, засекреченою була доповідь міністра енергетики Шмигаля.

З усього іншого можна зробити таку стислу викладку.

Ніякого завершення війни ніхто в наших верхах не очікує. Навпаки – усі тези, інструкції і настанови дипломатам стосувалися того, як забезпечити міжнародну підтримку на наступну зиму.

Головна теза президента (виступ тривав 75 хв): ключовий KPI українських послів – обсяг зброї, фінансової допомоги та рішень на користь України. Плюс – газ, обладнання для енергетики, трансформатори, імпорт електроенергії. Максимальна увага – ППО. Посли повинні працювати над отриманням ракет для усіх систем та озброєння для бойової авіації.

Особлива увага – підготовці до виборів у країнах-партнерах. Є тривожні передчуття. Мова не про втручання. Українська дипломатія має працювати не лише з політичною верхівкою в різних державах, а й із суспільством, медіа, молоддю, бізнесом та лідерами думок.

Плюс внутрішньоцехове. Вголос озвучена вимога посилення професійності дипломатичної служби. Президент закликав підбирати кадри з обов'язковим знанням мов країн перебування, їхніх культури й традицій. Тобто лише англійська – вже не критерій.

Приємно вразив виступ прем'єра. Технократ. Без зайвих слів та реверансів. Максимум – «дякую за роботу».

Коротко з Корецького: раз міжнародне право не працює – маємо діяти самі максимально ефективно. Базові сценарії вже не ефективні – тому все прораховуємо і втілюємо із запасом. Максимально швидкий рух в ЄС. Посли мають працювати зі своїми країнами над темою «заморожених активів». Деякі партнери дуже насторожено ставляться до теми конфіскації. Тому треба пояснювати: активи нам не треба – можете самі викупляти, нам треба гроші. Стратегічні пріоритети: 1. Зима. 2. Аграрний експортний коридор. 3. Санкції, які мають бути руйнівними. Бо всі попередні лише посилювали Росію, яка реально адаптується.

Настанова послам: «ми не клянчимо, а вимагаємо виконання юридичних і моральних зобов'язань» (привіт, Будапештський меморандум!). Нам не має бути соромно говорити про фіндопомогу.

Післямова.

В офіційних реляціях Україна прагне дипломатичного завершення війни. Ми, звісно, готові до всіх змістовних форматів переговорів. Але реальність диктує інший порядок денний – мусимо готуватися до гіршого.

Ну і для тих, хто рахує дні операції з примусу Путіна до миру. Завтра, вроді, 40-й день. Порада від Буданова: яка різниця 40 чи 100 днів. Продовжуємо!

Бонус: поставив генералу-послу Залужному питання, як він оцінює останні кадрові перестановки у військовому керівництві. Його відповідь на «Главкомі».