На Черкащині аграрій замість вимерзлої люцерни засіяв льон

Замість вимерзлої люцерни в одному з господарств на Черкащині, назву якого не називаємо з міркувань безпеки, посіяли льон. Зробили це як експеримент, розповів керівник підприємства, аграрій Дмитро Соломаха, пише agronews.ua.

Читай нас також у Viber та Telegram.

Поки про це не шкодують, адже культура добре перенесла засуху та дала урожай. Утім, додав аграрій, чи посіють льон у 2027-му, вирішать згодом — коли обрахують прибуток.

Льон зібрали на одному з полів у Хрущівці. Цю культуру цьогоріч засіяли на площі 38,5 гектара із загальної площі господарства у три тисячі гектарів, розповів агроном Володимир Марченко. З його слів, зерно у цього олійного сорту льону-кучерявця — «правильного» коричневого кольору. Коробочка у формі краплі:

«Ця культура теж для нас така «диковинка». Як говорив знайомий: «Не забудь посіяти й зібрати». Але бачимо, що тут потрібно застосувати якісь гербіциди. Можливо, дати якісь добрива. Можливо, мікродобрива».

Усе це обов’язково врахують, якщо знову вирішать сіяти культуру. Адже цьогоріч — це не більше ніж експеримент. 

«Урожайність, як така, на цей рік непогана. Він дає від півтора до двох тонн врожайності. Льон дуже класна культура тим, що збирання не співпадає з іншими культурами. Тобто не накладається посів, не накладається збирання».

А ще, на відміну від інших культур, він переносить засуху, додав агроном:

«У нас такий період наступив, що в нас кінець липня — початок серпня дуже підіймається висока температура, некомфортна для таких культур, як соняшник і кукурудза. А от по льону нюансів наче немає. Він якраз і проріс в нормальні умови. І цвів у нормальних умовах. Зараз достигає, взагалі для нього прекрасно. То він зараз підсихає».

Тому ця нішева культура, тобто та, яку вирощують у невеликих обсягах, традиційна для південних областей України, однозначно має право на життя в центральній Україні. Але наскільки фінансово вигідна, поки не розраховували, розповів керівник агропідприємства Дмитро Соломаха.

«Нішеві культури в цілому ризиковані. Тому що на них дуже  нестабільний попит. І те, що називається, — дуже волатильна ціна. Тобто протягом п’яти років ціна може змінюватися у два-три рази».

Але враховуючи те, що нині в Європейському Союзі виникли проблеми з імпортом цієї культури з Росії та Казахстану, український льон продовжує зростати в ціні. 

«Економіку ми ще не рахували. Десь за місяць, за два ми вже, коли почистимо його, доробимо, продамо, порахуємо затрати, порахуємо прибутки — тоді я остаточно скажу чи він перспективний, чи він не перспективний. Але як агроном, я вірю, що на землі має бути різноманіття. Не можна з року в рік вирощувати тільки кукурудзу і соняшник».

Цьогорічний врожай господарство планує експортувати в Німеччину. Там його використовуватимуть для випікання хліба. 

В Україні, в першу чергу,  треба налагоджувати власну переробну галузь льону, розповів Суспільному кандидат сільськогосподарських наук Олександр Коробко. Він вважає  льон  перспективною  культурою для нашої  держави і називає  низку переваг  у вирощуванні.

«По-перше, в умовах переходу клімату вона досить добре пристосована для високих температур. По-друге, вона є досить цікавою технічною культурою. Спонукає до розвитку переробної галузі. Тобто, з одного боку, — можна отримувати технічну олію, харчову олію, технічні волокна, які можна використовувати для різних галузей.  І, з точки зору агротехніки, вона надзвичайно перспективна в сівозміні».

За словами Олександра Коробка, перспективно це і розвивати свою переробну галузь, і в той же час орієнтуватися на закордон,  тому що там достатньо велика потреба в таких культурах.