Не плутайте "розбещений" з "розпещеним": у чому відмінність між цими словами

Так трапляється зі словами "розпещений" та "розбещений". Давайте розберемося, у чому їхня різниця, з посиланням на пояснення філолога Віктора Дяченка.

"Розпещений" чи "розбещений" – у чому різниця?

Ці слова настільки схожі за звучанням, що їх легко сплутати. Особливо коли йдеться про людину, яка звикла отримувати все, чого хоче. Але "розпещений" і "розбещений" – не зовсім те саме.

Зазирнемо до словників, яке визначення дають вони:

"Розпещений" – це той, кого надмірно балували, потурали його бажанням, створювали для нього особливі умови. Така людина може бути примхливою, невдячною, вимогливою, звиклою до комфорту. Походить від слова "пестити" – ніжно ставитися, тішити. Найчастіше так кажуть про дитину, яка звикла до надмірної уваги й поступок.

• "розпещена дитина";
• "розпещений увагою син";
• "розпещений подарунками онук".

Зверніть увагу! Раніше ми писали як українською називати дітей своїх дітей – онуки чи внуки.

А от "розбещений" має значно сильніше негативне значення. Це людина, яка втратила моральні обмеження, зіпсувалася під впливом вседозволеності, поганих звичок чи аморальної поведінки. Походить від "бещ" (зі старослов’янської – зло, порок).

• "розбещена людина";
• "розбещена молодь";
• "розбещене суспільство";
• "розбещена поведінка";
• "розбещені звичаї".

Термені "розбещення" є в і Кримінальному Кодексі України і за такі вчинки людина несе покарання.

У чому різниця між термінами: дивіться відео від Віктора Дяченка

Не кожна "розпещена" дитина є "розбещеною". Надмірна опіка та потурання можуть зробити людину примхливою й невибагливою до власних бажань, але слово "розбещений" стосується вже значно глибшої моральної характеристики.

Плутати ці слова небезпечно, бо вони описують різні явища. Тож варто уважно добирати слова, щоб наше мовлення залишалося точним і виразним.

Тому, якщо дитина звикла отримувати дорогі подарунки й вередує, доречніше сказати: "Вона – розпещена", а не "розбещена".