Депозити можуть стати ще вигіднішими: банки готують ставки до 18%

Чому банки можуть підняти ставки за депозитами

Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов у коментарі 24 Каналу розповів, що з початком осені український банківський сектор може зіткнутися з підвищеною економічною чутливістю. На ситуацію впливатимуть інфляція, рішення Національного банку України, воєнні ризики для енергетики та логістики, стан зовнішньої торгівлі, попит на кредити й конкуренція банків за кошти вкладників.

За його словами, банківська система входить в осінь достатньо стійкою та ліквідною, однак вересень може стати своєрідним маркером змін.

Сергій Мамедов

Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ

Восени банки працюватимуть в умовах дещо дорожчих грошей та під впливом економічної невизначеності. Однак банківська система від початку повномасштабного вторгнення вже неодноразово доводила здатність досить швидко пристосовуватися до поточних обставин.

Одним із головних факторів стане інфляція. Подорожчання пального, додаткові витрати бізнесу на енергетичну автономність, складніша логістика та наслідки атак на інфраструктуру можуть поступово закладатися у собівартість товарів і послуг.

Мамедов допускає, що вже у вересні річна інфляція може наблизитися до 10%. На цьому тлі підвищення НБУ облікової ставки до 15,5% він розглядає як випереджувальний крок для стримування інфляційного та курсового тиску.

Додатково банки готуються до сезонного пожвавлення попиту на фінансування. Воєнні ризики створюють потребу бізнесу в кредитах на резервне живлення, енергонезалежність, модернізацію та поповнення оборотного капіталу.

За прогнозом банкіра, у вересні середні ставки за гривневими депозитами можуть становити 13,5 – 15% річних, тоді як найпривабливіші пропозиції з бонусами можуть сягати 17,5 – 18%. Окремі банки можуть підвищити дохідність приблизно на 0,3 – 0,5 відсоткового пункта.

Що буде з кредитами та курсом валют

Посилення конкуренції відбуватиметься не лише за вкладників, а й за платоспроможних позичальників. За базовим сценарієм, стандартні банківські кредити восени можуть подорожчати приблизно на 0,5–1 відсотковий пункт.

Водночас це не означає згортання кредитування. Банки, навпаки, можуть активніше пропонувати власні програми, партнерські продукти та спеціальні умови для окремих категорій клієнтів.

"Фактично восени банки опиняться між двома завданнями: з одного боку, необхідно запропонувати вкладникові достатню дохідність, щоб гривневі заощадження залишалися привабливими, а з іншого – не зробити кредит надто дорогим для клієнта", – пояснив Мамедов.

Окремим фактором залишатиметься валютний ринок. Попит на долари та євро восени можуть підтримувати імпортери енергоресурсів, пального та обладнання, які готуються до осінньо-зимового сезону. Водночас на пропозицію валюти можуть тиснути слабші експортні надходження та проблеми з морською логістикою.

Попри це, банкір не очікує різких курсових коливань. За його прогнозом, у вересні долар може перебувати в межах 45 – 45,8 гривні, а євро – 51,5 – 53 гривні.

"Вересень може додати валютному ринку певної "курсової чутливості", але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, однак за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими", – сказав Мамедов.

Водночас експерт радить вкладникам оцінювати не лише номінальну ставку за депозитом, а й чистий дохід після сплати податків, інфляцію та можливу зміну валютного курсу. За його словами, розумнішим підходом є диверсифікація заощаджень: частину коштів можна зберігати у гривневих інструментах, а частину – у валюті як захист від курсових ризиків.