Путін хоче продовжувати війну ще рік, але в України є аргументи

Зокрема, найважливішою є тема інвестування 0,25% ВВП європейських країн у свою оборону через допомогу Україні. Ідея на столі понад 3 роки, а поточні коментарі – різновекторні. Про це пише Олексій Копитько.

Що з домовленостями щодо закінчення війни?

Ще один орієнтир останніх днів – заява про вікно можливостей для домовленостей: пізня осінь 2026 – літо 2027. Що означає констатацію прив'язки гіпотетичного виходу з війни до виборчого циклу в США. Тут не про добре – погано. Це факт: без серйозного залучення американців шанси оцінюються як неочевидні.

Раніше я зазначав, що Путін має мотивацію продовжувати війну ще рік (фактично – до кінця осені 2027), поки в ряді важливих країн Європи не пройдуть вибори, на яких він сподівається отримати сприятливий результат. Поєднати ці цикли буде непросто.

Але Україна має аргументи щодо швидшого закінчення війни.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Горить не лише Wildberries

Історія з Wildberries вийшла на якесь плато, хоча досі збереглося кілька великих складів компанії. Загальні проблеми російської економіки внаслідок цієї кампанії (прямий збиток, просідання з податками, зростання поганих кредитів у банків, втрати селлерів...) вже оцінюються у близько 1 трильйона рублів. Це вже не локальна дірочка, а вихід на макроекономічний рівень.

За чистим збігом спалахнули деякі склади "Озону". Економіка другого маркетплейсу дещо відрізняється. Щонайменше – цього року "Озон" планово не вийде на прибуток.

Але найцікавіше – де спалахнули склади. Це Енем (Адигея, де-факто – Краснодар) та Тюбе (Дагестан, де-факто – Махачкала). Також був позначений інтерес до складу у Невинномиську (Ставропольський край). Тобто йдеться про дезорганізацію логістики подвійного призначення на півдні Росії, де найкоротше плече через Туреччину, Грузію, Вірменію і найближче до баз окупаційного угруповання.

Російське ППО також страждає

23 – 24 серпня Сили безпілотних систем вразили чотири елементи ППО в Ростовській області:

• Винищувач МіГ-29 на аеродромі "Міллерове";
• РЛС "Каста 2Е2" ( у населеному пункті Гераськін);
• РЛС "Каста 2Е2" (Караїчів);
• РЛС "Небо-СВ" (Гуково).

Подивіться на карту: ці РЛС були розташовані між державним кордоном України та трасою М-4 "Дон" (дистанція між крайніми точками з півночі на південь приблизно 145 кілометрів). У цій же смузі, напевно, працював МІГ.

Приблизно за 20 кілометрів на південь від Караїчова і за 30 кілометрів на північ від Гукова розташований комбінат "Каменський", де виробляється паливо для снарядів далекобійних РСЗВ та кількох типів ракет. І куди також здійснили візит.

Загалом це створює певні проломи в повітряній обороні та підвішує дзвіночок для логістики трасою "Дон". Не тільки в Криму, а й на російському узбережжі Кавказу стане більш сумно.

Позавчора українці знищили російську авіацію в районі Анапи (Краснодарський край). Мінус Су-33 (формально – палубний винищувач, який може виконувати і функцію повітряного паливозаправника), винищувач МіГ-29 та БПЛА "Оріон".

Все вищеперелічене – це одна смуга на території Росії, де тепер потрібно затикати дірки. Адже були ще помітні успіхи щодо деактивації ППО/ПРО, зокрема, в Криму.

Паливна криза не закінчується

Тримаймо на краєчку свідомості бензинову кризу в Росії. Відео із різних регіонів, зокрема, із Москви, свідчать, що дизель на заправках більш-менш доступний. А ось бензинові складнощі перейшли у хронічний стан.

Це псує настрій дорогим росіянам. Особливо – у світлі відвертих заяв Путіна та його злих дідусів, що вони хочуть воювати "дооооолго". Бо що ще робити?

Але головне – це показує: Україна досягла зниження виробництва високооктанових бензинів у Росії на 25 – 30% і підтримує цей рівень (свіжі удари по НПЗ на слуху).

Публічних даних для оцінки того, що важливіше/реалістичніше – намагатися просадити нафтопереробку ще глибше чи вибивати інші галузі – у нас не вистачає, тому оцінок тут не буде. Але динаміка видимих ​​поразок вимірна. За тиждень порахуємо.