Не печеніги та посікунчики: про що говорили на таємній зустрічі Путін і директор ЦРУ Реткліфф
Не печеніги та посікунчики: про що говорили на таємній зустрічі Путін і директор ЦРУ Реткліфф

Не печеніги та посікунчики: про що говорили на таємній зустрічі Путін і директор ЦРУ Реткліфф

25 серпня у московському аеропорті "Внуково" несподівано приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17A Globemaster III. Західні оглядачі та аналітики з цікавістю спостерігали з польотом цього літака у моніторинговій програмі Flightradar24. C-17 вилетів з авіабази Ендрюс у неділю, 23 серпня, після чого зробив невелику зупинку у Ризі. Вранці 25 серпня Boeing вилетів із Риги до Москви.

На борту літака перебував Директор ЦРУ Джон Реткліфф. За останні 10 років лише 4 рази очільники ЦРУ побували у Росії з візитом і кожного разу на те були досить вагомі та серйозні причини.

Востаннє директор американської розвідки побував у Росії у 2021 році. Тоді Вільям Бернс, очільник ЦРУ за Адміністрації Байдена, намагався переконати Путіна не розпочинати повномасштабне вторгнення до України, але диктатор очевидно не дослухався до порад з боку американських "колег".

24 Канал розповідає, про що Джон Реткліфф міг спілкуватися у Москві з посадовцями Кремля, пояснює, які версії є найбільш вірогідними, а також – чому цей візит відбувся саме зараз.

Розмови за зачиненими дверима

Чому директор ЦРУ не міг зателефонувати Путіну чи комусь з його оточення і просто передати свій "меседж" у телефонному режимі навіть по безпечних каналах комунікації? Особистий візит очільника американської розвідки до Росії свідчить про те, що теми й речі, які мали бути на порядку денному розмови, були надто чутливими для того, аби їх обговорювати телефоном.

Видно, йдеться або про серйозний ультиматум чи погрозу в бік Росії, як це свого часу спробував зробити Вільям Бернс, або про обговорення речей, які є явно секретними. Звісно, на зустрічі могло йтися й про те та інше. Виключно речі глобального масштабу, які є секретними чи дуже чутливими, обговорюють тет-а-тет за зачиненими дверима.

Зустріч із директором ЦРУ передбачала такі серйозні питання, що навіть російському диктатору Путіну довелося скасовувати масштабний захід, який мав відбутися 25 серпня. The Moscow Times писало про те, що подію, підготовкою якої займалися сотні людей, довелося скасувати. І ні, мова не про концерт фаната Трампа, Гітлера та Путіна Каньє Веста (він, до речі, залишився в плюсі, бо отримав передплату, а тепер ще й не мусить летіти до Росії).

Норман Рул, ветеран Центрального розвідувального управління США зазначає, що очільники ЦРУ дуже рідко відвідують Москву, але якщо їдуть туди, то з дуже серйозними розмовами. За словами Рула, Реткліфф міг використати різні стоп-слова для того, аби змусити Путіна не робити чогось, що принесло б США великих проблем, як-от, наприклад, великої провокації чи обмеженого нападу проти альянсу.

Реткліфф міг попередити Володимира Путіна про те, що йому не слід навіть думати про можливість здійснення нападу чи провокації проти НАТО. Крім цього, могло йтися про те, що Росія надто багато допомагає Ірану. Загалом такі зустрічі проводять для того, щоб провести дуже відверту та чесну розмову: сказати ні, не робіть цього, або змусити Кремль змінювати свою політику на якихось напрямках". Отже, це дуже значний візит,
ветеран ЦРУ Норман Рул закликає поставитись до візиту з повагою.

Джон Бреннан, директор ЦРУ у відставці (2013 – 2018), зазначає, що так само літав до Москви на транспортному літаку C-17 Globemaster, але підкреслює, що Україна навпаки могла стати так званою розмінною монетою у розмовах посадовців США та РФ.

Росіяни знають, що Трамп перебуває у скрутному становищі через ситуацію навколо Ірану. Я б сказав, що РФ зараз піднесена тим фактом, що може наносити ось такі удари по Україні. Якщо росіяни підуть на поступки США щодо підтримки Іранського режиму, в обмін на це, вони будуть вимагати поступки США у питанні війни проти України,
– ексдиректор ЦРУ Джон Бреннан застерігає від занадто оптимістичних оцінок.

Версія №1. Обговорення припинення вогню в Україні

Багато хто очікував візиту Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва та Москви цього тижня, але дипломатичні зустрічі відклали з незрозумілих причин. Натомість до Москви полетів директор ЦРУ Джон Реткліфф, а США попросили Україну тимчасово не атакувати "центри ухвалення рішень" у РФ. І це щось дуже схоже на ситуацію з дозволом від Зеленського на проведення параду на Красній площі 9 травня 2026-го.

Чи може свідчити це про те, що Віткоффа та Кушнера "відсунули на другий план" у питанні переговорів щодо України? Поки невідомо, але очевидно, що команда Трампа вирішила відправити до Москви людину, яка є так званою adult in the room, як люблять казати американці. Ба більше, якщо Віткоффом та Кушнером можна легко зманіпулювати, як це раніше робив Владімір Путін і зробити так, щоб Віткофф під впливом "посікунчиків" повторяв, як папуга, наративи Кремля щодо "російськомовних жителів Донбасу", то з Реткліффом це майже неможливо.

Як відомо, Реткліфф входить до проукраїнського крила у Білому домі та особисто переконав президента Трампа допомагати Україні із обміном розвідданих для визначенням цілей у кампанії далекобійної боротьби проти російських НПЗ. Подейкують, що ця ідея народилася саме в кулуарах ЦРУ. Отже, Путіну довелося говорити із людиною, яка підштовхнула Трампа допомагати ЗСУ із націлюванням на ключові НПЗ держави-агресорки.

Російські пропагандистські медіа писали про те, що ще однією темою на зустрічах із директором ЦРУ могли бути різні види припинення вогню, наприклад, взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та портах України та Росії. Також писали про можливі розмови про припинення вогню в Сумській та Харківській областях як кроки до деескалації та завершення війни.

Якщо це правда, це точно означало би зміну центру тяжіння у переговорній команді Трампа з питань України зі Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Джона Реткліффа, що було б для нас досить гарною новиною.

Версія №2. Попередження щодо нападу на НАТО

Візит директора ЦРУ відбувся якраз на тлі інших показових подій. Західні медіа раніше написали про те, що американська розвідка (та кілька європейських) отримала інформацію про початкову підготовку Росії до можливої нової хвилі мобілізації та атаки проти однієї з країн НАТО протягом найближчих кількох років.

Варіантів у Путіна декілька: від кібератаки, до диверсій чи навіть обмеженого наземного вторгнення на східному фланзі НАТО. На думку американських розвідників, найбільш ймовірна провокація у часовому просторі від осені 2026 року до 2029 року.

Приїзд до Москви Реткліффа якраз свідчить про те, що "щось" дійсно відбувається, а Росія на тлі провалів на полі бою та відчаю кремлівського тирана готується до використання "дикої карти" проти НАТО. Принаймні, прихильники "жорсткої лінії" точно схиляють Путіна до такого фатального сценарію.

Сам факт публікації у медіа американських розвідданих свідчить про те, що ЦРУ вирішило піти ва-банк та злити ці дані спеціально, аби надіслати Путіну відповідний меседж: "Ми знаємо про те, що ви плануєте. Не робіть цього".

Ймовірно, публікацій в медіа виявилося недостатньо, тому директор ЦРУ вирішив особисто все пояснити Кремлю і ймовірно запевнив, що США таки відіграватимуть роль у відповіді на такий напад. До речі, цю стратегію "планового розсекречення розвідданих" для їх подальшого зливу в американські медіа використовували в Адміністрації Байдена напередодні повномасштабного вторгнення РФ до України. Таким чином Вільям "М'який Білл" Бернс намагався запобігти вторгненню, але все виявилося марним – метод "Владімір, стоп" не спрацював.

Поки американці попереджають Путіна про наслідки можливого вторгнення до НАТО, гібридна війна Росії проти альянсу вже давно триває. Як відомо, нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що правоохоронці продовжують розслідувати інцидент із дронами в аеропорту "Лейпциг/Галле", де 4 серпня було виявлено безпілотник, начинений вибухівкою, поблизу українського вантажного літака "Антонов".

25 серпня правоохоронці виявили ще один безпілотник з вибухівкою у тому самому районі. Генерал-лейтенант США у відставці Бен Годжес, з яким ми недавно поспілкувалися, давно говорить про те, що Росія перебуває у стані війни проти Європи, а Європейським лідерам слід отямитися і більше витрачати на оборону якнайшвидше.

Багато західних оглядачів звернули свою увагу на те, що літак С-17 із директором ЦРУ на борту зробив зупинку латвійській Ризі. Можливо, це було пов'язано із логістичними викликами та природою вибудуваного авіаційного маршруту на тлі закриття прямого авіаційного сполучення між США та РФ, але символізму додає той факт, що літак простояв у Ризі майже добу.

Директор ЦРУ, очевидно, ночував у латвійській столиці, і не виключено, що провів зустрічі й з колегами з держав Балтії. Це може бути ще одним меседжем США до Путіна про те, що у Вашингтоні знають проти кого може бути спрямована атака чи чергова провокація Кремля, і у США, ймовірно, готові на неї відповісти.

Версія №3. Остаточне вирішення "Іранського питання"

6 березня 2026 року Washington Post повідомляла про те, що Росія передавала Ірану розвідувальні дані, які могли включати місцеперебування американських військових кораблів і літаків на Близькому Сході. Тоді президент Трамп серйозно не відреагував на це і сказав, що все "під контролем".

Нині відомо, що нині відбувається не лише обмін розвідданими, але й пряма військово-технічна співпраця Росії з Іраном. Кремль фактично став де-факто учасником війни проти США на боці Іранського режиму. Путін дійсно намагається не відкрито, а таємно підтримувати аятол у їхній боротьбі проти США, адже відкриту конфронтацію він явно не в силі собі дозволити: Кремль не може собі дозволити втратити Трампа, одного із небагатьох людей, які досі товаришують з президентом Росії.

24 серпня міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив початок серйозного економічного тиску на Тегеран: операцію яку назвали "економічним Днем Д" – найбільшою фінансовою війною США проти ворога. Таким чином Вашингтон прагне перерізати кожне джерело доходів Тегерану, яке залишає країну на плаву.

Крім цього, США готові бити по партнерах Ірану, які дозволяють йому обходити американські санкції: Китай, ОАЕ, Туреччина та РФ, яка не відіграє найбільшу роль в цьому, але сприяє функціонуванню іранського режиму.

Цікаво, що США вдалися до економічної війни, бо зрозуміли, що не можуть "потягнути" конвенційну війну: ракетні запаси вичерпані, ніхто не готовий брати відповідальність за наземне вторгнення, нових ідей не так й багато, а Іранський режим не готовий йти на поступки, радше навпаки. почав заробляти на Ормузькій протоці, стягуючи плату за рух суден.

Що у підсумку

Говорити чинний директор ЦРУ та колишній директор ФСБ, а нині правитель Росії могли на різні теми, але, так само як рано чи пізно будь-яка мережева суперечка, відповідно до Godwin's Law, зводиться до Гітлера, той й будь-яка розмова з Путіним після всіх ритуальних "печенігів" звестися до суті. Звісно, якщо це не розмова зі Стівом Віткоффом.

Тому на 99,99% Реткліфф і Путін говорили про війну в Україні та ширше – в Європі.

Директор ЦРУ Джон Реткліфф явно мав підстави пригрозити Путіну наслідками у разі масштабної провокації проти НАТО чи навіть невеликої наземної атаки.

Головне питання – якими будуть ці наслідки? Вони дійсно можуть бути різними: від конвенційної відповіді до посилення економічних санкцій.

Разом з тим, така активність США у питаннях захисту НАТО явно підбадьорює союзників по альянсу, які побоюються те, що США можуть їх просто кинути (як до цього Трамп кинув союзників на Близькому Сході, а прямо зараз – Південну Корею). Питання переговорів по Україні залишається темою для спекуляцій, але відігравання певної ролі у процесі з боку Реткліффа є радше позитивом, ніж негативом.

Принаймні, американським президент може почути не лише поради з боку Віткоффа та Кушнера, але й альтернативну оцінку від американської розвідки, яка зазвичай наближена до реальності.

Сподіваємося, новий раунд переговорів щодо України, зокрема вікно можливостей від саміту G20 у США до кінця наступного літа, як про це говорив президент Зеленський, буде ґрунтуватися більше на доповідях розвідки США, ніж на порадах з боку бізнес оточення, яке явно не справляється із переговорами не тільки по Україні, але й з питання війни в Ірані.

Источник материала
loader
loader