Чому "синенькі": звідки взялася ця назва відомого овоча

Які назви баклажана зафіксовані в українській мові, звідки вони походять і чому колись "баклажанами" могли називати навіть помідори, розповідаємо з посиланням на "Горох".

Чому цей овоч називають – "баклажан?

Є овочі, назви яких не потребують жодних пояснень, хоча хтось може вважати її русизмом. Баклажан – один із них.

Слово "баклажан" – запозичене. В українську воно прийшло через турецьке patlıcan, яке пов’язують із перським bādinǰān. Назва пройшла довгий шлях різними мовами, перш ніж закріпитися в українській. У південних говорах України відомий також варіант "бадіжан".

Тож "баклажан" – це давня запозичена назва. Ця назва закріпилася через купців арабів чи османів, які завезли його до Криму та Одеси.

Часто підготовка до вступної кампанії супроводжується стресом. Впоратися з ним допоможуть в Optima Academy на курсах підготовки до ЗНО та НМТ. Індивідуальний підхід, акцент на необхідних предметах, систематизація навчання та заповнення прогалин у знаннях – все, щоб абітурієнт був цілком впевнений у своїх знаннях.

Чому їх називають – синенькі?

Найпоширеніша літературна назва сьогодні – "баклажан". Але не обходиться і без регіональних. А в живому мовленні можна почути й інші.

Варто опинитися на півдні України чи просто зайти на кухню до старшого покоління – і замість "баклажанів" можна почути: "синенькі" чи "сині".

Чому саме "синенькі", якщо більшість баклажанів фіолетові? А щодо походження, то версії дві.

1. У народному мовленні цей відтінок часто сприймали як синій, чи можливо вони не були такого насиченого кольору, звідси й назва – "синенькі". Тобто це звичайна назва за зовнішньою ознакою – кольором.

2. За іншою версією. Ця назва виникла через географію. До Одеси баклажани потрапили з Китаю, а в цьому місті жило чимало євреїв, як одразу розсмакували цей овоч. А на івриті Китай називають – Сін, тому й овоч звідти: сін → сін-сін → сінєнькі → синенькі.

Жодна з версій немає 100% підтвердження і залишається на рівні "міських легенд". І у кожної є свої прихильники.

Цікаво! Баклажани родом з тропіків Індії. І споживати його навчилися лише у ХІХ столітті, бо не розуміли як прибрати характерний гіркуватий смак, якого надає речовина соланін.

Тому, усі назви не вигадки, а сучасні назви і не помилка:

• сині;

• синенькі;

• баклажани;

• бадіжани.

А чи справді баклажан завжди був баклажаном?

Ось тут починається найцікавіше.

У старій українській мові слово "баклажан" могло означати не лише те, що ми називаємо баклажаном сьогодні. Академічний "Словник української мови" фіксує рідкісне значення – "помідор". Саме тому в Івана Нечуя-Левицького читаємо:

На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів,
– з твору "Чортяча спокуса".

Йдеться тут саме про помідори – на це вказує їхній червоний колір і контекст твору "Чортяча спокуса".

Ще один письменник, Іван Микитенко, вживає слово в подібному значенні: "На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять".

Хоча саме це значення словники також подають як рідковживане.

Етнографічні записи з півдня України засвідчують випадки, коли помідори називали "баклажанами", а власне баклажани – "синенькими".

Отже, мовна історія овочів може бути не менш цікавою, ніж історія самих овочів.

Рецепт з баклажанами: дивіться відео

То як правильно?

У нейтральному літературному мовленні і як ботанічна назва найкраще послуговуватися назвою "баклажан".

Але "синенькі" не варто автоматично оголошувати помилкою. Це народна, розмовна назва, поширена в українському мовленні й зафіксована в мовних дослідженнях.

Тож на базарі цілком можна почути: "Дайте кілограм синеньких". А в рецепті, кулінарній статті чи офіційному тексті природніше написати: "Додайте баклажани".

"Баклажан" і "синенький" – це не суперники, між якими треба обирати правильне й неправильне.

Найпоширеніші в Україні сорти мають темно-фіолетове, синювато-фіолетове або майже чорне забарвлення. Хоча є і сорти білого, лавандового смугастого кольорів. А за формою – довгі, дугоподібні, круглі, яйцеподібні.

І ще одна цікавинка: з погляду ботаніки те, що ми звично називаємо овочем, є ягодою. Але це вже зовсім інша мовно-ботанічна історія.