Фігурант плівок НАБУ, 42-річний прокурор Кропива через суди призначив собі пенсію майже 300 тис. грн
42-річний заступник начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Сергій Кропива, якого антикорупційні органи підозрюють у створенні злочинної організації, другий рік поспіль декларує високі пенсійні виплати. Як стало відомо «Главкому», у 2024 році правоохоронець вказав 165,2 тис. грн пенсії, а у 2025 році – 283,3 тис. грн пенсії.
З судового реєстру редакція дізналася, що у квітні 2022 року Сергій Кропива подав позов проти департаменту кiберполiцiї Національної поліції, де до кінця грудня 2021 року він обіймав посаду заступника начальника. Суть позову стосувалася зобов’язання відповідача скласти розрахунок вислуги років, що дає право Кропиві на призначення пенсії. Зокрема, він просив зарахувати йому один місяць за три місяці під час перебування у складі миротворчої місії у Косово протягом липня 2006-грудня 2007 року (тоді Кропива був патрульним оперативного взводу спеціального миротворчого підрозділу МВС України).
Також позивач добивався зарахування йому місяця за півтора роботи на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх Золотоніського міськвідділу міліції в Черкаській області (липень-жовтень 2005 року) і перебування на посадах у підрозділах по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ (ідеться про періоди з жовтня 2005 року до липня 2006 року і грудня 2007 року до липня 2011 року).
Із судової справи випливає, що перед повномасштабним вторгненням Сергій Кропива письмово звернувся до департаменту кiберполiцiї Національної поліції з проханням перерахунку пенсії за вислугою років. На момент звільнення за власним бажанням зі служби в поліції (кінець грудня 2021 року) теперішній підозрюваний мав 20 років і 4 місяці вислуги років. Натомість департамент кiберполiцiї відмовився зараховувати Кропиві один місяць за три у складі миротворчої місії у Косово і місяць за півтора роботи – у відділку міліції на Черкащині та інших підрозділах органів внутрішніх справ.
Разом із тим, позивач через Окружний адмінсуд Києва (ліквідований у середині грудня 2022 року) таки змусив департамент кiберполiцiї Національної поліції здійснити відповідні розрахунки, що у підсумку дало йому можливість збільшити вислугу років – до 25 років 6 місяців 18 днів.
Колишній роботодавець Кропива намагався оскаржити це рішення в апеляційному суді, однак не вніс судовий збір у розмірі 1,4 тис. грн і скарга залишилася без розгляду.
У березні 2023 року Сергій Кропива почав судитися з Головним управлінням Пенсійного фонду у Києві через відмову у призначенні пенсії за вислугою років. Наприкінці листопада 2023 року Київський окружний адміністративний суд став на бік позивача, визнав протиправною відмову підрозділу Пенсійного фонду, зобов’язавши виплачувати пенсію. Як свідчить рішення суду, пенсію за вислугою років призначено Кропиві з 13 грудня 2021 року, відповідно до закону про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Як повідомляв «Главком», 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав заступнику начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві запобіжний захід – тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн. Під час засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив про більшу суму застави – 200 млн грн, а адвокат підозрюваного просив зменшити її аж у сто разів – до 2 млн. грн.
Сам Сергій Кропива своєї вини не визнав.
За даними НАБУ і САП, яке проводить операцію «Карфаген», Сергій Кропива (прізвисько Канцлер) створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року. До протиправної діяльності він залучив як чинних працівників органів прокуратури, так і наближених до нього неофіційних осіб. Учасники злочинної організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності так званих кол-центрів. Ці тіньові структури масово вчиняли шахрайські дії, від яких страждали як громадяни України, так і іноземці.
Кошти, одержані злочинним шляхом, фігуранти легалізовували через низку схем. Понад 20 млн грн було витрачено на придбання об’єктів нерухомості, коштовностей та цінного рухомого майна.
Понад 12 млн грн (мінімальна ринкова вартість) становлять активи, які керівник організації легалізував шляхом перереєстрації на третіх осіб для приховування реального права власності. Зокрема, йдеться про нерухомість у популярному апарт-комплексі поблизу Карпат.
Понад 10 млн грн учасники угруповання розмістили на банківських рахунках своїх близьких осіб під виглядом легальних доходів, нібито отриманих від підприємницької діяльності.
Наразі викрито п'ятьох учасників злочинної організації. Попередня правова кваліфікація: ст. 255 КК України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній); ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

