/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fe34fdcd14f1e854a5e6a576f7dcd90e3.jpg)
Раніше цього не могли й уявити, – експерт розібрав справу "Карфаген"
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі 24 Каналу звернув увагу, що ще нещодавно розслідування такого рівня щодо Генеральної прокуратури було майже неможливо уявити. Після торішньої боротьби за незалежність НАБУ і САП ця справа показує, наскільки важливо, щоб антикорупційні органи могли працювати незалежно від прізвищ і посад.
Недоторканних більше немає
Ще не так давно Генеральна прокуратура сприймалася як фактично закрита й недоторкана інституція, роботу якої суспільство майже не могло контролювати. Поява справи "Карфаген" показала іншу ситуацію: антикорупційні органи вже можуть заходити з розслідуваннями й туди, куди раніше це було складно навіть уявити.
Навіть теоретично нічого подібного ще в недалекому минулому ми не могли собі уявити. Генеральна прокуратура була абсолютно недоторканою інституцією, таким собі "чорним ящиком", у якому важко було навіть зрозуміти, що відбувається,
– сказав Пендзин.
Важливу роль у цьому відіграла незалежність НАБУ і САП. Минулого літа суспільство різко відреагувало на спроби підпорядкувати антикорупційні органи Генеральній прокуратурі, і зрештою вони зберегли можливість працювати незалежно від прізвищ та посад тих, кого стосуються розслідування.
Суспільство змогло зробити все, щоб ці органи залишалися незалежними й мали можливість виконувати свою роботу незалежно від прізвищ високопосадовців. І зараз ми реально починаємо відчувати, що в цій країні немає недоторканних,
– наголосив експерт.
Такі зміни мають значення і для руху України до Європейського Союзу. Європейські партнери окремо звертають увагу на роботу прокуратури, ДБР, БЕБ та інших інституцій, а виконання вимог у цих сферах залишається частиною ширшої трансформації державного апарату.
Кол-центри стали частиною справи
У справі "Карфаген" йдеться про ймовірне прикриття шахрайських кол-центрів. Такі структури часто працюють через обман літніх і вразливих людей: представляються працівниками банків, виманюють реквізити карток або переконують терміново передати гроші нібито через біду з родичами. За наведеними оцінками, у 2025 році в Україні могли працювати близько 2 тисяч таких кол-центрів, частина з яких орієнтувалася і на жителів ЄС.
Тут диво дивне: Генеральна прокуратура, яка мала б стояти на захисті закону, за оприлюдненими матеріалами сама займається "кришуванням". Причому все це ще й подавалося як важлива робота,
– сказав Пендзин.
Ця історія порушує і питання відбору людей до органів, які мають гарантувати дотримання закону. Перевірка кандидатів на такі посади має бути жорсткою, адже йдеться про структури, від яких суспільство очікує протидії злочинам, а не захисту схем.
Питання перевірки людей, які йдуть працювати в органи, що мають забезпечувати нам законність, повинно бути достатньо жорстким і чітким,
– наголосив експерт.
Після торішнього повернення незалежності антикорупційним органам поза широкою увагою залишилася можливість Генерального прокурора призначати частину підлеглих без конкурсу. Тепер ця кадрова практика знову опинилася в центрі уваги через матеріали нового розслідування.
Пендзин розповів про справу Карфаген: дивіться відео

