Катастрофа в освіті: майже половина підлітків в Україні не вміють нормально читати

Майже половина українських 15-річних підлітків не мають базових навичок читання. Це найгірший результат серед усіх трьох ключових шкільних дисциплін. Водночас загальна ситуація з навчанням в Україні нарешті стабілізувалася: після стрімкого падіння минулих років нове дослідження не зафіксувало погіршення результатів. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на офіційний звіт міжнародного дослідження якості освіти Pisa Ukraine. 

За даними експертів, рівень знань українських учнів порівняно з 2022 роком статистично не змінився. Проте ситуація з розумінням текстів залишається критичною.

Графік ілюструє частку українського учнівства (15-річних підлітків), яке досягло базового рівня компетентності (рівня 2)

Джерело: Офіційний звіт PISA-2025

Криза читання: головні цифри

Тест оцінював вміння підлітків розуміти прочитане та працювати з інформацією в текстах – знаходити потрібні дані, робити висновки й використовувати їх для ухвалення рішень. Результати виявилися такими:

• Найнижчий результат: Україна продемонструвала з читацької грамотності лише 418 балів.
• Нижче бази: 45% підлітків не змогли подолати критичний поріг і залишилися без базових навичок.
• Базовий рівень і вище: 55% учнів впоралися з мінімальними вимогами тесту.
• Гендерний розрив: Дівчата суттєво випередили хлопців у навичках читання – різниця між ними становить 32 бали (434 бали проти 402).
• Еліта дослідження: Лише близько 1% українських підлітків досягли найвищих рівнів читацької грамотності.

На графіку представлено розподіл 15-річного українського учнівства за рівнями сформованості природничо-наукової, математичної і читацької грамотності

Джерело: Офіційний звіт PISA-2025

Що означають ці рівні на практиці?

У дослідженні PISA базовим вважається другий рівень – це мінімальний набір навичок, необхідних для повноцінного життя та навчання в сучасному суспільстві.

Учні з базовим рівнем (55%) можуть визначати головну думку тексту, знаходити потрібну інформацію, робити прості висновки та встановлювати зв’язки між його частинами. Вони вже здатні працювати не лише з очевидними фактами.

Учні нижче базового рівня (45%) здатні зрозуміти лише буквальний зміст коротких і простих текстів. Складніші структури, неочевидні зв'язки та необхідність робити самостійні висновки викликають у них серйозні труднощі.

Учні найвищих рівнів (1%) вміють глибоко аналізувати складні й суперечливі тексти, виявляти розбіжності між різними джерелами, оцінювати надійність інформації та розпізнавати приховані наміри чи упередженість автора.

Загальний контекст: математика та природничі науки

Хоча читання виявилося найслабшим місцем українського учнівства, проблеми з подоланням базового порогу фіксують в усіх напрямах. Щонайменше третина школярів в Україні не володіє мінімальною навчальною базою.

З математики базового рівня не досягли 46% учнів (досягли – 54%). З природничих наук нижче бази залишилися 35% школярів (досягли – 65%).

Середній результат України у 2025 році склав 448 балів із природничих наук, 431 – з математики та 418 – із читання. Експерти наголошують, що стабілізація результатів відбулася попри складні умови, в яких навчаються українські діти під час повномасштабної війни..

Зокрема, 68% учнівства впоралися із завданнями, що перевіряли вміння пояснювати явища науково, по 64% – оцінювати дизайн наукового дослідження та наукову інформацію для ухвалення рішень. Енвайронментологічну грамотність на базовому рівні продемонстрували 62% учнів – вони можуть розуміти основні екологічні проблеми, пояснювати їхні причини та наслідки й використовувати наукову інформацію для оцінювання можливих рішень.

У цьому напрямі перевіряли, наскільки учні вміють застосовувати наукові знання для розуміння явищ навколишнього світу. Зокрема, оцінювали їхню здатність пояснювати природні явища, аналізувати наукову інформацію, оцінювати результати досліджень та використовувати отримані знання для ухвалення рішень. Окремо перевіряли вміння розуміти екологічні проблеми та вплив людини на довкілля.

Графік відображає частку українського учнівства, яке досягло базового рівня 2 або вищого за різними аспектами та підшкалами природничо-наукової грамотності (в межах дослідження PISA)

Джерело: Офіційний звіт PISA-2025

Учні, які досягли базового рівня, здатні пояснювати прості знайомі явища, знаходити докази в таблицях і графіках, оцінювати окремі елементи наукового дослідження та визначати достовірність джерела.

Водночас лише близько 2% українських підлітків досягли найвищих, п’ятого та шостого, рівнів. Це означає, що лише невелика частина учнівства може будувати й оцінювати складні наукові пояснення, критично аналізувати дизайн досліджень і дані, оцінювати надійність джерел та обґрунтовувати рішення у складних або незнайомих ситуаціях.

Середній результат українських учнів із математичної грамотності становить 431 бал. Базового рівня знань і вмінь досягли 54% учнівства, тоді як 46% не подолали його.

За рівнями сформованості математичної грамотності 45% українських підлітків перебувають на першому рівні, ще 1% – нижче першого. Другого, базового, рівня досягли 26% учнів, третього – 18%, четвертого – 8%. Найвищих, п’ятого та шостого, рівнів досягли лише 2,6% українських підлітків.

Учні, які досягли базового, другого рівня, можуть розв’язувати прості практичні задачі, працювати з таблицями та діаграмами, а також розуміють базові математичні зв’язки й співвідношення.

Ті, хто перебуває на першому рівні або нижче, здатні виконувати прості обчислення та стандартні процедури за чіткими інструкціями. Зазвичай вони справляються із завданнями, де спосіб розв’язання очевидний і прямо випливає з умови.

Водночас учні п’ятого та шостого рівнів можуть самостійно розробляти стратегії та моделі для складних і нестандартних задач, критично оцінювати результати, обґрунтовувати рішення та застосовувати математичні знання в нових ситуаціях.

Тут оцінювали, наскільки учні вміють застосовувати математику в реальних життєвих ситуаціях: працювати з числами, таблицями й графіками, розуміти математичні закономірності та використовувати свої знання для розв’язання практичних задач.

На графіку показано динаміку середніх результатів українських учнів (окремо дівчат і хлопців) у балах PISA за 2018, 2022 та 2025 роки у розрізі природничо-наукових дисциплін, математики та читання

Джерело: Офіційний звіт PISA-2025

Результати PISA-2025 свідчать, що після різкого падіння у 2022 році ситуація в Україні стабілізувалася. У 2025 році статистично значущого погіршення результатів порівняно з 2022 роком не зафіксували в жодному з трьох напрямів – математиці, читанні та природничих науках.

Водночас повернутися до результатів 2018 року Україні поки не вдалося. Найбільший розрив залишається з читання: результат знизився з 466 балів у 2018 році до 418 у 2025-му. З математики показник становить 431 бал проти 453 у 2018 році, а з природничих наук – 448 проти 469.

На графіку показано динаміку середніх результатів українських учнів у порівнянні із середніми показниками ОЕСР за 2018, 2022 та 2025 роки у трьох галузях (природничо-наукові дисципліни, математика, читання)

Джерело: Офіційний звіт PISA-2025

Таким чином, головний результат PISA-2025 для України – падіння зупинилося, але відновлення ще не відбулося. Українські підлітки зберегли результати на рівні 2022 року, однак освітні втрати, які стали особливо помітними після 2018 року, досі залишаються значними.

Що відомо про дослідження

PISA – міжнародне дослідження якості освіти, яке оцінює, наскільки 15-річні підлітки можуть застосовувати свої знання та навички в реальних життєвих ситуаціях. Результати дослідження використовують для оцінювання стану освітніх систем і вдосконалення освітньої політики в різних країнах світу.

У PISA-2025 взяли участь майже 9 тисяч українських 15-річних учнів і студентів із 297 закладів освіти 17 регіонів України. Вони проходили оцінювання з математичної, читацької та природничо-наукової грамотності, а також в інноваційній галузі – «Навчання в цифровому світі».