Він міг купити все, але обирав мистецтво: історія Івана Терещенка

24 Канал розкаже, як син цукрового магната став одним із головних колекціонерів Києва.

Що відомо про Івана Терещенка?

Іван Терещенко походив із родини підприємців, яка створила одну з найбільших цукрових імперій у Російській імперії. Саме величезні статки дали йому можливість займатися тим, що для більшості людей XIX століття було недосяжною розкішшю, – професійно збирати мистецтво.

Після переїзду родини до Києва Терещенко почав формувати власну колекцію. У 1880 – 1890-х роках він став одним із найвпливовіших київських збирачів і фактично конкурував із відомим московським колекціонером Павлом Третьяковим.

Навіщо Терещенко купував стільки картин?

Для нього колекціонування було не просто способом прикрасити власний будинок. Терещенко мав тонкий мистецький смак, спілкувався з художниками та купував роботи безпосередньо у майстернях або на аукціонах.

Серед авторів його колекції були:

• Василь Верещагін,
• Михайло Врубель,
• Іван Шишкін,
• Ілля Рєпін,
• Віктор Васнєцов та інші відомі митці.

Окреме місце займали роботи Тараса Шевченка – Терещенко зібрав значну колекцію його малюнків та акварелей. Однією з найвідоміших покупок стала картина Михайла Врубеля "Дівчина на тлі персидського килима". Художнику довго не вдавалося її продати, але Терещенко придбав полотно за 300 рублів. Сьогодні ця робота є одним із відомих творів у колекції Київської картинної галереї.

Терещенко мав тонкий мистецький смак / Фото OKTV

Чому його гроші були важливішими за саму колекцію?

Найбільший внесок Терещенка полягав не лише в картинах. Він понад 25 років підтримував Київську рисувальну школу Миколи Мурашка – один із найважливіших мистецьких освітніх осередків тодішнього Києва.

За даними Музею історії Десятинної церкви, родина Терещенків витратила на утримання школи Мурашка 150 тисяч карбованців у 1875 – 1900 роках. Завдяки цій підтримці в Києві формувалося професійне мистецьке середовище, з якого вийшли художники нового покоління.

Іван Терещенко хотів, щоб Київ мав власний потужний мистецький центр і художню школу європейського рівня. За свідченнями, він мріяв стати для Києва тим, ким Павло Третьяков був для Москви. Терещенко навіть планував передати своє зібрання майбутньому художньому училищу. Але здійснити задум повністю йому не судилося: він помер у Каннах у 1903 році у віці лише 48 років.

Що сталося з колекцією після його смерті?

Історія спадщини Терещенка виявилася трагічною. Під час революційних подій та встановлення більшовицької влади його колекція була значною мірою розпорошена. Частину творів у 1915 році вивезли до Петрограда. У 1918 році понад 50 картин і більш як 5 тисяч малюнків опинилися в Державному російському музеї.

Інша частина київського зібрання була пограбована більшовиками. Значна частина спадщини досі залишається за межами України. Чому Івана Терещенка називають "цукровим Медічі"? Терещенко мав гроші, але його справжній вплив виявився значно ширшим за бізнес.

Він купував мистецтво, підтримував художників, фінансував освіту й допомагав створювати культурну інфраструктуру Києва. Його історія показує, як приватні гроші можуть працювати на культуру: Терещенко не просто збирав картини для власного будинку – він допомагав створювати середовище, у якому українське мистецтво могло розвиватися.