Росія наростила кількість готових до запуску ядерних боєголовок

Росія четвертий рік поспіль збільшує кількість ядерних боєголовок, розгорнутих на носіях та готових до застосування. Станом на початок 2026 року їхня кількість сягнула найвищого показника з 2017 року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на щорічну доповідь Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) «Світові ядерні сили».

За оцінками аналітиків, станом на січень 2026 року загальний ядерний арсенал Росії становив 5420 боєголовок. Із них 1796 були розгорнуті на носіях, 2604 зберігалися у центральному сховищі, ще 1020 вважалися знятими з озброєння.

Кількість розгорнутих російських ядерних боєголовок зростає від початку повномасштабної війни проти України. У 2022 році їх було 1588, у 2023 році – 1674, у 2024-му – 1710, а у 2025-му – 1718. Порівняно з 2020 роком Росія збільшила кількість розгорнутих боєголовок на 14%. Нинішній показник є найбільшим із 2017 року, коли їх налічувалося 1950.

Для порівняння, у США кількість розгорнутих ядерних боєголовок залишилася на рівні 1770. Франція та Велика Британія також не змінили свої показники – 280 та 120 відповідно. Китай натомість збільшив кількість розгорнутих боєголовок із 24 до 34 при загальному арсеналі у 620 одиниць.

За оцінкою SIPRI, російські наземні ядерні сили здатні нести до 1092 боєзарядів, а на міжконтинентальних балістичних ракетах наразі розгорнуто близько 892. Російський флот має 13 стратегічних підводних човнів із потенційною місткістю 928 боєголовок.

Оскільки дві субмарини перебувають на ремонті, фактична кількість доступних флоту розгорнутих боєзарядів оцінюється у 704. Ще 586 боєголовок припадають на російські стратегічні бомбардувальники.

Аналітики зазначають, що протягом 2025 року російська стратегічна авіація зазнала оперативних втрат унаслідок ударів Сил оборони України по авіабазах. Через це російське командування було змушене розосереджувати літаки Ту-160/М і Ту-95МС на віддалених аеродромах.

У SIPRI також зазначають, що модернізація російських ядерних сил стикається із затримками через західні санкції, проблеми російської промисловості та пріоритетне виробництво звичайного озброєння для війни проти України. Водночас Москва продовжує розгортати нові системи, зокрема комплекси «Орєшнік», зокрема на території Білорусі.

Аналітики звернули увагу й на посилення секретності навколо ядерних арсеналів у світі. Однією з причин стало завершення у лютому 2026 року терміну дії російсько-американського договору СНО-3, який не замінили новою угодою.

За оцінкою SIPRI, хоча загальна кількість ядерних боєголовок у світі продовжує скорочуватися через демонтаж знятої з озброєння зброї, кількість оперативних боєголовок щороку зростає. Аналітики припускають, що найближчими роками ця тенденція може прискоритися.

Раніше The Economist писав, що світ наближається до нової гонки ядерних озброєнь через політику США, Китаю та Росії. Найпотужніші держави продовжують розширювати або модернізувати свої ядерні арсенали, водночас приділяючи дедалі менше уваги пов'язаним із цим ризикам.

Паралельно слабшає система міжнародного контролю над озброєннями. Найбільші ядерні держави не поспішають розпочинати нові переговори, тоді як частина укладених раніше угод уже втратила чинність.