В Україні розробляють законопроєкт про регулювання штучного інтелекту

У Верховній Раді розробляють законопроєкт для врегулювання в Україні штучного інтелекту, який орієнтуватиметься на європейський Акт про ШІ (AI Act). Про це менеджер напряму штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації Олег Дубно розповів під час круглого столу «Від експериментів до стандартів: етичне використання ШІ в українських редакціях», який організувала ГО «Жінки в медіа».

Документ розробляє робоча група при парламентському Комітеті з питань цифрової трансформації, яка налічує понад 150 членів і членкинь.

Дубно звернув увагу на вимоги Євросоюзу щодо маркування контенту, створеного штучним інтелектом, та закликав українські медіа вже зараз впроваджувати відповідні підходи, а не чекати на ухвалення в Україні відповідного закону.

«Прийняття законодавства у сфері штучного інтелекту, яке буде синхронізоване із законодавством ЄС, є одним з бенчмарків, який Єврокомісія офіційно комунікує з нами», — сказав менеджер міністерства.

Він також нагадав, що Мінцифри ще у 2023 році запустило дорожню карту регулювання ШІ та розробило перші секторальні рекомендації для медіа.

Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва розповіла, що сьогодні в Україні питання поширення згенерованого ШІ контенту вже регулюються окремими нормами різних законів, зокрема статтею 33 закону «Про авторське право», яка визначає, як саме потрібно використовувати не оригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерними системами. 

«Тобто, по суті, у нас уже є базове регулювання у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Є певні принципові обмеження на кшталт заборони мови ворожнечі, захисту прав дітей. Наприклад, якщо текст, згенерований ШІ, не вичитаний, він може містити слюри, упередження, те, що вже заборонене національним законодавством. Зображення можуть бути такими, що поширюються на аудиторію 16+ або 18+. Ймовірно, це може підпадати також під порушення ст. 42 ЗУ "Про медіа"», — пояснила юристка.

Керівниця етико-правового напрямку проєкту з розвитку української великої мовної моделі (LLM) «Сяйво» Олена Андрієнко розповіла про труднощі навчання моделі, які стосуються, зокрема, пошуків балансу у використанні чутливої лексики, тем про мобілізацію, евакуацію та переселенців.

«Мовна модель повинна бути збалансованою, але, разом з тим, не допускати мови ворожнечі, проявів ненависті тощо. Вона має працювати так, аби це було не лише юридично правильно, відповідало загальнолюдським принципам, а також відповідало тій ситуації, яку ми маємо тут і тепер», — сказала експертка.

За її словами, використання національної моделі є питанням державної безпеки, тому важливо, аби були враховані всі можливі нюанси.

Крім представників Мінцифри та Лабораторії цифрової безпеки, в круглому столі також взяли участь представники загальнонаціональних, регіональних і локальних українських медіа, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а також інші фахівці та фахівчині галузі.

Вони обговорили способи екологічного використання технологій штучного інтелекту в редакціях, етичні аспекти ШІ-контенту в медіа та реагування на поширення такого контенту в соцмережах.  

Фото: Олег Дубно та Тетяна Авдєєва / Валя Поліщук для ГО «Жінки в медіа»