Великий список вимог до Цивільного Кодексу: в Харкові відбувся масштабний марш рівності

Кореспондентка з Харкова Анна Черненко в ефірі 24 Каналу розповіла, як проходила акція та з якими вимогами вийшли її учасники. Окрім питань рівності й прав ЛГБТ+ людей, під час маршу порушували теми безпеки, інклюзії та змін до українського законодавства.

Уперше за час повномасштабної війни

Цьогорічний Марш рівності у Харкові став першим від початку повномасштабного вторгнення, коли учасники знову вийшли на пішу ходу. До акції долучилися понад 300 людей, тоді як у попередні роки через безпекові ризики організатори проводили лише невеликі локальні заходи. Марш розпочався у метро під час повітряної тривоги й мав залишитися під землею, якби небезпека тривала. Після відбою учасники піднялися на поверхню та продовжили ходу під охороною поліції й військових.

Ми надихнулися київським маршем, де вже кілька разів проводили пішу ходу, і вирішили, що можемо зробити це в Харкові. Військові загрози лише посилилися, але ми не знаємо, що буде наступного літа, восени, взимку чи навесні. Тому вважаємо, що маємо вимагати прав і перед лицем таких високих ризиків,
– розповіла одна з організаторок.

Під час акції згадували військових із ЛГБТ+ спільноти, які загинули на війні. Учасники також розгорнули 28-метровий перелік зауважень і вимог до Цивільного кодексу, а організатори наголосили, що значна частина порушених питань повторюється з року в рік, оскільки очікуваних змін досі немає.

Перша вимога – це визнання сімей і цивільних партнерств хоча б для військових і цивільних осіб ЛГБТ-спільноти. Друга – справедливе покарання за злочини на ґрунті ненависті та ухвалення відповідного законодавства. Третя – відкликання Цивільного кодексу, який містить дуже багато порушень і потребує подальшого доопрацювання,
– пояснила організаторка.

Ще одна частина вимог стосувалася міського простору, його безпеки та доступності для різних людей. Одна з учасниць звернула увагу, що навіть спуск до метро під час акції став для неї складним через недостатню доступність підземки, тому тему інклюзії на марші порушували ширше, а не лише в контексті ЛГБТ+ спільноти.

Після маршу організаторам надходили погрози

До акції долучилися люди різного віку та з різним досвідом участі в подібних заходах. Для частини учасників це був перший прайд, а найстаршій учасниці, пані Інесі, було 74 роки.

Я дуже толерантна людина, тому я за свободу. Україна хоче вступити до Євросоюзу, тож має надати людям ті права, які є в країнах Європейського Союзу,
– сказала учасниця маршу.

Водночас захід не минув без протидії. Паралельно з ходою інші організації вигукували провокативні гасла та погрози на адресу учасників, а команда ХарківПрайду повідомила про погрози життю, здоров'ю та знищення майна, які надходили як у день акції, так і після неї.

Організаторці прайду в день маршу порізали колеса в автівці. Потім було переслідування окремих учасників і учасниць та навіть спроба силоміць потрапити до хабу ХарківПрайду, виламати двері й пошкодити майно,
– розповіла Черненко.

За цими епізодами вже подали заяви до поліції. Через високі безпекові ризики до останнього залишалися сумніви, чи вдасться провести ходу, однак учасники змогли розпочати її під землею, а після відбою тривоги продовжити на поверхні.

Кореспондентка 24 Каналу розповіла про Марш рівності у Харкові: дивіться відео