Бюджет важких рішень. Що заховано в державному кошторисі на 2027 рік

Парламент приступив до розгляду проєкту державного бюджету на 2027 рік – вже шостого часів повномасштабної війни.

У бюджетів, які ми ухвалювали і коригували після 24 лютого 2022 року, багато спільних рис.  По-перше, це надзвичайно високі військові витрати, які вчергове перевищуватимуть 50% усіх видатків державного бюджету. По-друге, як і раніше, залишається дуже високий рівень невизначеності щодо перспектив війни та миру, що ускладнює прогнозування і планування. По-третє, в умовах підвищення вартості війни продовжує посилюватись наша залежність від зовнішнього фінансування та пакетів військової допомоги Україні.

Утім, є і суттєві відмінності з попередніми бюджетами. По-перше, засвоївши помилки 2022-2025 років, як і у поточному році, так і на 2027-й ми поклали в основу бюджету сценарій, який передбачає продовження інтенсивних бойових дій протягом цілого року, а не І півріччя, як враховувалося раніше (що коштувало необхідності пошуку в авральному порядку загалом понад 1 трлн грн за роки повномасштабної війни). По-друге, уряд вже «розписав» для себе десятки мільярдів гривень, надходження яких потребуватиме змін до Податкового кодексу і збільшення фіскального навантаження і на населення, і на бізнес – питання, яке без сумніву викличе серйозні дискусії у парламенті. По-третє, ми маємо серйозне (більш ніж у 1,7 раза) зростання на момент старту бюджетного процесу обсягу непідтвердженої допомоги від міжнародних партнерів, який оцінюється у $32,6 млрд – більше, ніж усі видатки на соціальний захист, освіту та охорону здоров’я, разом узяті.

Однак бюджет-2027 має і не враховані урядом серйозні резерви. Насамперед йдеться про детінізацію економіки, яка має збільшити ВВП, податкову базу, доходи бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду. Також очікував більш серйозного ставлення до необхідності припинення фінансування неефективних та малорезультативних державних програм – особливо тих, по яких ще й є серйозні порушення при використанні державних коштів. Додатковий резерв вбачаю як у кроках, спрямованих на суттєве покращення бізнес-клімату (зокрема, глибока дерегуляція та дебюрократизація господарської діяльності), впровадження реформ, що наближають нас до ЄС та дозволять збільшити приплив інвестицій, так і в окремих точкових рішеннях, які дозволять залучити до бюджету додатковий фінансовий ресурс.

Зупинюсь більш детально на макропрогнозів, на якому побудовано проєкт бюджету, його основних параметрах, ризиках і пріоритетах, над якими ми працюватимемо найближчі місяці.

1. Макропрогноз: економіка зростатиме дуже повільно, тоді як потреби бюджету продовжують збільшуватися значно вищими темпами

У проекті бюджету-2027 закладено зростання реального ВВП лише на 1,3%. Для держави, яка має фінансувати оборону, відновлювати зруйноване та виконувати соціальні зобов’язання, такі темпи залишають обмежені можливості для нарощування власних доходів.

Розрахунки виходять із продовження повномасштабних бойових дій протягом усього 2027 року. Саме це припущення лежить в основі сценарію другого урядового прогнозу, використаного для підготовки бюджету. У Бюджетній декларації на 2027-2029 роки було враховано сценарій 1 зі зростанням ВВП на 4,5%. Отже, економічні передумови нинішнього проєкту суттєво стриманіші за ті, на яких будувалося середньострокове бюджетне планування.

Параметри прогнозу наведені у таблиці (нижче). 

Споживання населення, оборонні замовлення та відбудова підтримуватимуть економічну активність. Однак пошкоджені підприємства, перебої з енергопостачанням, складна логістика та нестача працівників обмежуватимуть можливості виробляти більше всередині країни. Частину додаткового попиту задовольнятиме імпорт.

За урядовим прогнозом, експорт товарів і послуг у 2027 році збільшиться на 3,7%, тоді як імпорт – на 10%. Значна частина імпортних закупівель необхідна для оборони, енергозабезпечення та відновлення. Водночас поглиблення торговельного дефіциту зберігатиме високу потребу економіки у зовнішньому фінансуванні.

Зверну увагу і на інфляцію. Її уповільнення до 8% стосується показника на кінець 2027 року. У середньорічному вимірі зростання споживчих цін, навпаки, прискориться з 8% у 2026 році до 8,6% у 2027-му.

Вважаю такий прогноз більш-менш виваженим. Водночас подальші руйнування виробництв та інфраструктури можуть погіршити ці очікування.

2. Основні бюджетні параметри: планові доходи покривають близько 78% видатків, дефіцит зростає до 15% ВВП

Основні параметри проекту Державного бюджету на 2027 рік:

• Доходи – 5 648 млрд грн – на 452,1 млрд грн або на 8,7% більше, порівняно з планом на 2026 рік (зі змінами).
• Видатки – 7 272 млрд грн – на 864,9 млрд грн або на 13,5% більше.
• Дефіцит – 1 666,1 млрд грн – на 415,4 млрд грн або на 33,2% більше. Його співвідношення до ВВП становитиме 15% проти близько 12,4% у 2026 році, розрахованих за оновленою оцінкою номінального ВВП.
• Державні запозичення – 2 367,3 млрд грн, з яких зовнішні – 1 822,9 млрд грн, внутрішні – 544,4 млрд грн.
• Погашення державного боргу – 706,7 млрд грн, з яких зовнішнього – 162,3 млрд грн, внутрішнього – 544,4 млрд грн.

Планові доходи покривають близько 77,7% видатків. До їх складу включено 2 493 млрд грн надходжень від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій та донорських установ.

Обсяг внутрішніх запозичень дорівнює запланованому погашенню внутрішнього боргу – 544,4 млрд грн. Зовнішні запозичення за вирахуванням погашення зовнішнього боргу становитимуть 1 660,6 млрд грн. Решту фінансування дефіциту передбачено забезпечити надходженнями від приватизації (2 млрд грн) та використанням залишків бюджетних коштів (близько 3,5 млрд грн).

3. Дохідна частина: чи відповідають очікування можливостям економіки

Податкові надходження Державного бюджету на 2027 рік заплановані в обсязі 2 863,8 млрд грн. Найбільші суми мають забезпечити ПДВ з імпорту – 859,3 млрд грн, ПДФО та військовий збір – 689 млрд грн, внутрішній ПДВ з урахуванням відшкодування – 384,9 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 338,5 млрд грн.

Наскільки реалістично зібрати такі суми за нинішніх умов роботи бізнесу? Сьогодні на наших очах відбувається посилення ударів по виробничій, складській і транспортній інфраструктурі, порушення ланцюгів постачання та суттєве обмеження роботи чорноморських портів. Підприємства втрачають потужності, витрачають кошти на відновлення та автономне енергозабезпечення, несуть вищі витрати на енергоносії, стикаються з дорожчою логістикою та нестачею працівників. Усе це впливає на обсяги виробництва, прибутки та спроможність сплачувати податки.

Тому закладений приріст доходів потребує уважної перевірки. Зростання цін, зарплат та вартості імпорту може збільшувати номінальні податкові надходження. Однак воно не усуває втрат від зруйнованих підприємств, зупинених виробництв чи невиконаних експортних контрактів. Маємо розуміти, наскільки повно ці ризики враховані у розрахунках і що відбуватиметься з доходами бюджету в разі подальшого погіршення ситуації.

До того ж частину доходів уже розраховано з урахуванням податкових змін, які ще потребують остаточного законодавчого врегулювання:

• 38,5 млрд грн додаткового податку на прибуток банків за звітні періоди І-ІІІ кварталів 2027 року – у разі продовження застосування ставки 50%;
• 11,8 млрд грн ПДВ – від зміни правил оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях. Відповідні законопроекти №16051-1 та №15460 Верховна Рада 16
• вересня підтримала в першому читанні. Попереду – підготовка до другого читання та остаточне ухвалення;
• 58,7 млрд грн ПДВ – у разі підвищення ставки податку; 
• 8,3 млрд грн акцизу – у разі додаткового підвищення ставок на бензин, дизельне паливо та скраплений газ.

Можливе підвищення ПДВ з 20% до 21% розглядається як одне з джерел коштів на страхування воєнних ризиків та іншу підтримку бізнесу. Ще 8,3 млрд грн від можливого додаткового підвищення акцизу на пальне планують спрямувати на підтримку підприємств паливного сектору. Обидва рішення потребують законодавчих змін.

Притому, що я підтримую розширення страхування бізнесу, до підвищення базової ставки ПДВ маю застереження. Додатковий податок може позначитися на цінах і витратах людей, тоді як сама передбачена в бюджеті сума ще не гарантує підприємствам дієвого захисту та компенсацій. 

Окремо у доходах враховано 14 млрд грн ПДФО від доходів, отриманих через цифрові платформи. Відповідний Закон №4903-IX уже ухвалений Верховною Радою, але станом на 16 вересня ще очікує підпису президента. Ще 18,2 млрд грн має забезпечити повернення до державного бюджету додаткових чотирьох відсоткових пунктів ПДФО, які тимчасово спрямовувалися до бюджетів громад. Останнє є перерозподілом надходжень між бюджетами, тому потребує оцінки наслідків для фінансування місцевих потреб.

Я постійно наголошую на резерві від детінізації. Митниця, податкова та БЕБ мають відповідати за результат: скільки схем припинили і скільки коштів завдяки цьому надійшло до бюджету. За нинішніх потреб армії вимоги до їх роботи можуть лише зростати.

У проєкті бюджету передбачено 64,9 млрд грн додаткових надходжень від поліпшення роботи митниці та скорочення ухилення від митних платежів. За умови перевиконання плану митних надходжень ці кошти мають надійти до загального фонду та спрямовуватися через спеціальний фонд на потреби оборони. Нагадаю, що щорічно бюджет недоотримує внаслідок тіні близько 1 трлн грн. Тому потрібно домогтися сплати податків від тих, хто роками наживається нечесним шляхом. Особливо зараз, коли ці кошти потрібні для забезпечення наших військових.

4. Видатки: сектор безпеки і оборони, «соціалка», економіка…

«Воєнний бюджет» складе майже 44% ВВП

На фінансування сфери оборони та безпеки буде виділено 4 885 млрд грн або 43,8% ВВП (на 517,9 млрд грн або на 11,9% більше порівняно з 2026 роком з урахуванням внесених змін).

З них на 2 трлн 298,5 млрд грн. буде спрямовано на закупівлю озброєння та військової техніки (+1,4 млрд грн), до яких додадуться 30 млрд грн державних гарантій на озброєння та військову техніку. Це непогана підтримка нашого оборонно-промислового комплексу, однак на тлі його загальних спроможностей у $45-50 млрд треба шукати можливості збільшувати фінансування, у тому числі за рахунок залучення коштів до державного бюджету за «британською моделлю».

Більш ніж третину військового бюджету складуть видатки на оплату праці з нарахуваннями (1 трлн 791,7 млрд грн – на 337,5 млрд грн більше, ніж у 2026 році з урахуванням внесених змін).

Закладено також резерв коштів – 264,9 млрд грн (+51,3 млрд грн). 

Щодо достатності цього резерву маю серйозні сумніви – війна високої інтенсивності триває, вона з року в рік стає все дорожчою. Є ризик, що закладеного фінансування буде недостатньо. Ми з таким вже стикались усі попередні роки, тому при плануванні воєнних видатків маємо виходити з реального, а не бажаного для нас стану справ...

Соціальні видатки держави

Другий важливий пріоритет після фінансування військових потреб – видатки соціального характеру.

На соціальний захист буде спрямовано 540,3 млрд грн (на 72,6 млрд грн або на 15,5% більше, ніж у 2026 році).

Трансфер Пенсійному фонду на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, передбачений у розмірі 292,8 млрд грн (на 41,5 млрд, грн або на 16,5% більше, ніж у 2026 році). Це означає, що проведення масштабної пенсійної реформи і зокрема, корекція несправедливостей, закладених у формулі призначення пенсій у солідарній системі, про що я регулярно пишу, у наступному році не відбудеться, а 3/4 пенсіонерів, як і раніше, залишатимуться за межею бідності.

Підтримка осіб з інвалідністю має скласти 66,4 млрд грн (на 31,9 млрд грн або на 92,5% більше, ніж у 2026 році), зокрема, 51,9 млрд грн буде спрямовано на виплату підвищених допомог дітям з інвалідністю та особам з їх числа (+28,3 млрд грн).

На підтримку ВПО виділяється 83,2 млрд грн (на 11,6 млрд грн або на 16,2% більше, ніж у 2026 році), утім фінансування допомоги на проживання ВПО збільшиться лише на 0,9 млрд грн (складе 39,6 млрд грн), компенсації за знищене майно – на 0,7 млрд грн (становитиме 11,5 млрд грн), виплати за програмою «єВідновлення» – на 0,2 млрд грн (складе 3,4 млрд грн).

Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року встановлюється на рівні 9 546 грн. (зросте на 10,4% або на 899 грн порівняно з 2026 роком).

Прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2027 року складе 3 559 грн на місяць (збільшується на 10,9%, або +350 грн).

Прожитковий мінімум для працездатних встановлюється у розмірі 3 691 грн (+363 грн, +10,9%), для непрацездатних (дорівнює мінімальній пенсії) – 2 878 грн (+283 грн, + 10,9%)

Оцінюю підвищення соціальних стандартів загалом як позитивний, але явно недостатній крок, якщо порівнювати з фактичним розміром прожиткового мінімуму. Для пенсіонерів, приміром, зараз він наближається до 7,5 тис. грн, а мінімальна пенсія у кінці грудня 2027 року буде меншою за цей показник у 2,6 рази!

Косметичне підвищення прожиткового мінімуму, його корекція на декілька сотень гривень, щоб лише трохи перекрити інфляцію, не відповідає стратегічній меті, яку маємо реалізувати. А саме осучаснити споживчий кошик та за декілька років вивести соціальні стандарти на фактичний розмір мінімальних витрат для усіх категорій українців – дітей, працюючих та пенсіонерів, розпочати системну роботу зі зменшення рівня бідності (який у минулому році досяг 41,6%) та скорочення розриву між Україною та державами ЄС, що має ключове значення для повернення наших співвітчизників з-за кордону.

На сферу освіти пропонується виділити 328,5 млрд грн (на 50,8 млрд грн, або на 18,3% більше, ніж у 2026 році), зокрема, 235,3 млрд грн буде спрямовано на заробітну плату працівників закладів освіти (+37,5 млрд грн), у тому числі 192,8 млрд грн – на освітню субвенцію та доплати (+32,1 млрд грн).

Утім, таке збільшення фінансування і у 2027 році не дозволить реалізувати гарантії педагогічним працівникам, встановлені статтею 61 Закону України «Про освіту».

19,5 млрд грн спрямують на харчування всіх учнів 1–11 класів у школах комунальної та державної форм власності (+5,1 млрд грн).

Сфера охорони здоров’я має отримати 292,5 млрд грн (на 35 млрд грн, або на 13,6% більше, ніж у 2026 році), з яких 225 млрд грн буде спрямовано на Програму медичних гарантій (у тому числі 21,7 млрд грн (на 13 млрд грн більше) на програму «Доступні ліки»).

За оцінками Уряду, збільшення видатків за програмою медичних гарантій у 2027 році дозволить переглянути тарифи на окремі медичні послуги та дасть можливість збільшити середній розмір заробітної плати лікаря спеціалізованої медичної допомоги до рівня 30 тис. грн (+11,9% до 2026 року), медичної сестри – до 20 тис. грн.

Не вважаю, що наведені суми заробітних плат медичних працівників є справедливими і пропорційними порівняно з тією складністю та обсягом роботи, яку вони несли і несуть під час повномасштабної війни.

Чудово розумію наявні бюджетні обмеження, але «економія на українцях» – це хибне рішення, яке не дозволить зупинити демографічну кризу, що поглиблюється, відтік кадрів з таких важливих сфер як освіта та охорона здоров’я, виїзд громадян за кордон та мріяти про повернення тих, хто вже опинився поза межами України.

Підтримка економіки

Уряд презентує збільшення фінансування державних програм підтримки економіки майже удвічі.

На ці цілі буде спрямовано 96 млрд грн (на 45,7 млрд грн або на 90,9% більше, ніж у 2026 році).

Відзначу нову програму «Підтримка суб'єктів господарювання», розпорядником якої буде Мінекономіки, у розмірі 58,7 млрд грн – це кошти, які можуть піти на страхування воєнних ризиків (потенційне джерело формування за пропозицією Мінекономіки – підвищення ПДВ з 20% до 21%). Ще 8,3 млрд грн буде спрямовано на підтримку підприємств паливного сектору (потенційне джерело – можливе підвищення акцизу на пальне).

Анонсоване зростання фінансування Національної установи розвитку, яка адмініструє популярну програму «Доступні кредити 5-7-9%» (утім, частину коштів доведеться спрямувати на погашення боргів з компенсації відсоткової ставки), програми «єОселя» (однак нам насправді треба шукати та спрямовувати кошти на нову програму масового забезпечення населення доступним житлом, яка могла б охопити не менше 30 тис., а більше 1 млн українських сімей).

10,1 млрд грн буде спрямовано на Фонд розвитку інновацій: оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніка та безпілотні технології, дослідження спеціальних інноваційних технологій. Вітаю збільшення фінансування цього напряму на 2,7 млрд грн, але саму суму вважаю дуже недостатньою. Нам потрібно значно більше, щоб мати можливість отримувати технологічну перевагу над ворогом, зберігати життя наших Захисників та Захисниць, забезпечувати масштабування та насичувати фронт сучасними роботизованими безпілотними системами.

Продовжиться реалізація публічних інвестиційних проектів. До проекту Державного бюджету на 2027 рік включено кошти в обсязі 111,8 млрд грн (з них за загальним фондом – 25,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 81,7 млрд грн, державні гарантії – 4,9 млрд грн). Водночас з урахуванням дуже складної бюджетної ситуації закликаю уряд додатково проаналізувати пріоритетну важливість кожного запропонованого проекту, виключити ті, фінансування яких можна відкласти на наступні бюджетні періоди, а зекономлений ресурс – спрямувати на Сектор безпеки і оборони.

Не поділяю пропозицію щодо відновлення у 2027 році Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд грн. Вважаю, що на нинішньому етапі нам варто скористатись тим правилом, за яким ми досягли консенсусу у поточному році: «фінансуємо виключно ті дороги, яких потребуватимуть військові, а також не мають альтернативи у забезпеченні функціонування прифронтових громад».

Підтримка регіонів і громад 

На ці цілі планується спрямувати 133,6 млрд грн (на 42,2 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік зі змінами).

Основні напрями – комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проектів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, додаткова дотація прифронтовим територіям України та компенсація різниці в тарифах.

Що стосується компенсації різниці в тарифах на комунальні послуги (18,2 млрд грн) – маю звернути увагу, що це не вирішить проблему через те, що вже накопичений державою борг за цим зобов’язанням перевищує виділену суму приблизно у чотири рази.

Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень (+123,9 млрд грн, або 13,6% до плану на 2026 рік зі змінами).

Підсумовуючи короткий аналіз видатків, хочу звернути увагу на необхідність у ході бюджетного процесу разом з урядом глибоко проаналізувати кожен рядок видатків. У наступному році нам буде дуже складно профінансувати все, на що було прийнято виділяти кошти роками «за традицією», закриваючи очі на низьку ефективність, результативність та навіть багатомільярдні порушення в частині використання державних коштів.

5. Дефіцит і фінансування

Дефіцит державного бюджету у 2027 році передбачається на рівні 15% ВВП.

Фінансування загального фонду державного бюджету у 2027 році планується за рахунок здійснення державних запозичень у сумі 2 275,6 млрд грн, у тому числі зовнішніх – у сумі 1 731,2 млрд грн, внутрішніх – 544,4 млрд грн.

Платежі з погашення державного боргу складуть 706,7 млрд грн, у тому числі зовнішніх – у сумі 162,3 млрд грн та внутрішніх – 544,4 млрд грн (все залучене «внутрішнє» фінансування буде спрямовано на погашення «внутрішнього» боргу).

Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2027 рік прогнозується в обсязі 474,1 млрд грн, у тому числі державного внутрішнього боргу – 266,4 млрд грн, державного зовнішнього боргу – 207,7 млрд грн. 

Прогнозний граничний обсяг державного боргу складе 12 307,1 млрд грн (110,4% ВВП), прогнозний граничний обсяг гарантованого державою боргу – 382,2 млрд грн (3,5% ВВП).

Головним ризиком на момент старту бюджетного процесу у Верховній Раді є те, що ми наразі не маємо гарантій щодо покриття всієї потреби у фінансуванні – якщо на 2026 рік на середину вересня минулого року нам бракувало підтверджень приблизно на $19 млрд, то нині непідтвердженою залишається сума $32,6 млрд…

В умовах дуже високих ризиків сповільнення економіки внаслідок руйнування промислових, торгівельних, складських підприємств, об’єктів енергетики та транспортної інфраструктури ми зі значною вірогідністю матимемо збільшення розриву у фінансуванні. На цьому фоні залишається критично важливим виконання зобов’язань перед партнерами – ризик, який ми мали ще минулого року, але особливо він проявився у нинішньому році – та отримання у повному обсязі в обумовлені строки зовнішнього фінансування.

Нам необхідно якомога швидше «повернутись у графік», сформований у рамках домовленостей з МВФ, Європейським Союзом та іншими партнерами, та неухильно дотримуватись його у майбутньому.

***

Підсумовуючи, не можу не погодитись з думкою, що у 2027 році ми матимемо найскладнішу ситуацію з бюджетом за усі часи повномасштабної війни. Під час його розгляду в парламенті будемо шукати максимально ефективні рішення, щоб забезпечити баланс між видатками на оборону та підтримку населення і бізнесу. Водночас вважаю, що головною відповіддю на виклики фінансової та соціально-економічної стабільності держави є припинення війни та повернення миру в Україну. «Мирні дивіденди» дадуть ресурси на відновлення економіки і посилення рівня соціального захисту громадян.