Росія після виборів. Що далі?

Про російські вибори (або «вибори»), в принципі, все відомо. В авторитарних країнах вибори сприймаються як присяга населення у вірності своєму вождю. І чим вищий результат оголошують, тим сильніше режим використовує його як підтвердження власної легітимності.

Путін, звісно, буде використовувати ці результати як доказ того, що росіяни підтримують війну. Наскільки це відповідає реальності – окреме питання. Але в системі, де рішення про продовження війни фактично залежить від однієї людини, такі результати лише переконують його, що він усе робить правильно.

«Великий вождь веде Росію до перемоги, а весь народ його підтримує» – саме таку картинку Путін, схоже, хоче залишити після себе в підручнику історії. І фінал своєї глави в цьому підручнику має бути масштабним.

Тож захоплення Краматорська після п’яти років війни для цього явно замало. А от знищення України цілком відповідає такому масштабу. Тому головне питання: як далеко Путін готовий зайти у війні і що взагалі може змусити його зупинитися.

Ключове питання після «виборів» – що далі? Від початку повномасштабного вторгнення щоразу, коли Путін мав вибір між деескалацією та загостренням, він обирав друге.

Відсутність великих успіхів на фронті часто сприймають як проблему для Путіна. Але його мета значно ширша за захоплення окремих територій. Бойові дії – лише частина тиску на Україну. Розрахунок Кремля полягає в тому, що Україна зрештою втомиться від опору і погодиться на російські умови, щоб стати російською федеральною територією.

Проблема для Путіна у тому, що тепер ескалація працює в обидва боки. Україна дедалі частіше завдає ударів по російських тилах. Це створює економічні проблеми і робить війну значно відчутнішою для самих росіян.

Водночас військова підтримка України з боку США не припиняється, а пристосовується до нових умов. Нещодавно був погоджений пакет військової допомоги на $2,68 млрд. Продовжує працювати і «Рамштайн», розвиваються спільні оборонні проєкти, зокрема FrankenSAM, та співпраця українських і американських виробників.

Тому що довше триває війна, то вищою стає її ціна для Росії. Тому, хоча «вибори» й дали Путіну можливість говорити про «суспільну підтримку» продовження війни, її подальший хід залежить не лише від Кремля. Дуже багато залежить від України – наших військових, людей у тилу та підтримки союзників.

Головне тут не змінилося: війна закінчиться тоді, коли Росія більше не матиме можливості її продовжувати. І ключову роль у цьому відіграє українська армія.