"Ввічливість підкоряє міста" – не фразеологізм, а пропаганда, і ось чому
"Ввічливість підкоряє міста" – не фразеологізм, а пропаганда, і ось чому

"Ввічливість підкоряє міста" – не фразеологізм, а пропаганда, і ось чому

За цією фразою стоїть зовсім не історія про добрі манери. Розповідаємо з посиланням на дослідження Ольги Кирилюк.

"Ввічливість підкоряє міста" – звідки взялася фраза?

У мові постійно народжуються нові вислови. Деякі з них виникають із жартів, реклами чи мемів та від сьогоднішніх реалій, які дуже швидко виходять за межі свого первісного контексту. Саме так сталося з висловом "Ввічливість міста бере".

Вислів "Ввічливість підкоряє міста" (російською – "Вежливость города берет") набув популярності у 2014 році після окупації Криму Росією. Його використовували для опису російських військових без розпізнавальних знаків, яких пропаганда називала "ввічливими людьми" ("вежливые люди").

Фраза стала своєрідним пропагандистським евфемізмом: військову присутність і захоплення території описували словом "вежливость", ніби йдеться про коректну поведінку, а не про застосування сили.

У "Московському комсомольцы", 17 квітня 2014 року, опублікована стаття від заголовком "Вежливость города берет" і пояснює, що вислів виник на тлі поширення мема "вежливые люди", яким називали озброєних людей у камуфляжі без розпізнавальних знаків, що з'явилися в Криму наприкінці лютого 2014 року.

У російській мові вислів пов'язували з приказкою "смелость города берет" – "сміливість міста бере". Її переінакшили, замінивши "сміливість" на "ввічливість". Саме ця гра слів і зробила нову фразу популярною.

Іноді одне слово здатне повністю змінити знайомий вислів. Було "Сміливість міста бере" – а стало "Ввічливість міста бере".

Зверніть увагу! Російський вислів "смелость города берет" приписують Олександру Суворову після взяття Ізмаїла, але це не достовірно. У збірнику Володимира Даля "Пословицы русского народа" (1853) уже зафіксовано: "Смелость (Отвага) города берет". Тобто вислів був відомий у народній мові щонайменше в середині ХІХ століття і часто фігурує у літературі. А сам вислів став підбадьоренням для людини, яка боїться взятися за якусь справу.

Тож буквально її можна зрозуміти як "ввічливість допомагає здобути місто", але історичний контекст надає їй зовсім іншого, іронічно-пропагандистського змісту.

А чи є це українським фразеологізмом?

Ні, це не традиційний український фразеологізм чи давнє прислів'я. Це новітній вислів, пов'язаний із конкретними політичними подіями та російською пропагандою 2014 року.

Тому в українському мовленні його найкраще вживати саме з розумінням походження та контексту – особливо якщо йдеться про події російсько-української війни.

Іноді за звичним на слух висловом ховається зовсім не те значення, яке можна припустити з першого погляду. "Ввічливість підкоряє міста" – саме такий приклад. Слово "ввічливість" тут не про манери чи доброзичливість. Воно стало евфемістичним позначенням військової сили та окупації.

Тому цей вислів важливо сприймати не як давню приказку чи жартівливу переробку відомого прислів'я, а з урахуванням його походження та історичного контексту. Адже мова не лише описує події – іноді вона допомагає створити для них потрібне пояснення.

Тому це не приказка про силу хороших манер, а вислів із конкретним пропагандистським походженням.

Источник материала
loader