ШІ допомагає українцям знаходити своїх предків і повертати історію зниклих сіл

А що, якби історію вашої родини можна було шукати не лише за прізвищем, а за цілим ланцюжком документів — від метричної книги до старої газети чи архівної справи?

Саме таку ідею реалізує український ІТ-фахівець Володимир С., автор безкоштовної ШІ-платформи «Місток».

Назва дуже влучна. Адже проєкт намагається буквально наводити містки між розрізненими шматками української історії.

Десятиліттями вони лежали окремо: метричні книги — в одному архіві, старі газети — в іншому, документи місцевої влади — ще десь, а згадки про людей та села могли залишитися тільки в краєзнавчих книжках.

Людина, яка шукає свого прадіда, зазвичай навіть не знає, де саме шукати.

А штучний інтелект може допомогти побачити зв’язок.

Коли один документ веде до іншого

Результати роботи «Містка» вже демонструють, наскільки несподіваними можуть бути такі зв’язки.

Наприклад, записи про мешканців Лишні на Київщині вдалося знайти у метричних книгах сусідньої Пашківки. Причина проста: свого часу Лишня належала до парафії Пашківки.

Для сучасного пошуку це може бути критично важливо.

Якщо людина знає лише назву села, де жили її предки, вона може роками шукати документи «не там». А історичний адміністративний або церковний поділ був зовсім іншим.

ШІ допомагає побачити такі зв'язки.

І це лише початок.

В архівах Бишева вдалося відновити історію про те, як місцеві мешканці протягом чотирьох років домагалися власного поштового відділення.

Здавалося б, дрібниця.

Але за нею — ціла історія громади.

Виявляється, гроші на пошту збирала, зокрема, місцева єврейська громада.

А в інших джерелах знайшлася згадка про знищене єврейське кладовище. За краєзнавчим джерелом, надгробні плити з нього згодом використали як будівельний матеріал для фундаменту колгоспної комори.

Так окремі документи раптом складаються в одну картину.

І ми бачимо вже не просто прізвища в архівній книзі.

Ми бачимо життя людей.

ШІ не вигадує історію — він допомагає її знайти

І тут є принципова відмінність «Містка» від багатьох популярних ШІ-сервісів.

Штучний інтелект не повинен бути «останньою інстанцією», яка просто видає красиву відповідь.

У «Містку» факти прив'язані до джерел. Користувач може перейти до документа, з якого взято інформацію.

А якщо різні джерела суперечать одне одному — це позначається.

Це особливо важливо для генеалогії та локальної історії.

Бо архіви далеко не завжди дають однозначну відповідь.

Прізвища могли записуватися по-різному. Імена перекладалися або змінювалися. Назви населених пунктів змінювалися. Межі районів і губерній перекроювалися.

Одна й та сама людина в різних документах могла виглядати як зовсім різні люди.

Саме тут технологія може стати дуже корисною: не замінити історика чи архівіста, а допомогти швидше побачити зв'язок між документами, який людина могла просто не помітити.

Українська історія має величезну кількість білих плям

Для України це особливо важливо.

Наше ХХ століття — це історія постійних розривів.

Війни.

Голодомор.

Голокост.

Радянські репресії.

Депортації.

Примусові переселення.

Знищення сіл.

Масова еміграція.

Мільйони родин втрачали зв'язок між поколіннями.

Частина документів була знищена під час воєн. Частина загубилася. Частина опинилася в архівах інших областей, країн або навіть інших держав.

А іноді інформація просто лежить у старій газеті, яку ніхто десятиліттями не відкривав.

Саме тому пошук предків в Україні часто перетворюється на справжнє розслідування.

І тут «Місток» може стати значно більшим, ніж просто генеалогічний сервіс.

Повернути не тільки прізвище, а ціле життя

Найцікавіше в таких проєктах — можливість змінити сам підхід до родинної історії.

Раніше людина могла знати:

«Мій прадід народився в такому-то селі».

А після пошуку може з'ясувати, де саме він хрестився, хто були його батьки, з ким він одружився, де працював, у яких документах згадувався, що відбувалося в його селі в цей період.

І раптом сухий запис у метричній книзі перетворюється на історію конкретної людини.

А за історією людини відкривається історія родини.

За історією родини — історія села.

А за історією села — історія самої України.

І це важливо далеко за межами України

Особливо цінним такий інструмент може бути для українців, чиї родини давно живуть за кордоном.

Наприклад, в Ізраїлі є величезна кількість сімей з українським корінням. Для багатьох це вже друге, третє або четверте покоління після переїзду.

Людина може знати лише:

«Моя бабуся була з України».

Але з якого саме села?

Хто були її батьки?

Де вони жили?

Що сталося з родиною?

Чому вони виїхали?

Хто залишився?

Відповіді на ці питання іноді десятиліттями здаються втраченими.

Але вони можуть бути десь у документах.

Просто ці документи ніколи не були з'єднані між собою.

«Місток» між минулим і майбутнім

Мабуть, саме тому назва проєкту виглядає символічною.

«Місток» — це не лише про технологію. Це про відновлення зв'язків.

Між людиною та її предками.

Між сучасною Україною та Україною сто-, двохсот- чи трьохсотрічної давнини.

Між селом, якого вже може не бути на карті, і людьми, які сьогодні намагаються зрозуміти, звідки походить їхня родина.

І, зрештою, між мільйонами українців, які через війни та історичні катастрофи опинилися далеко від місця, де жили їхні предки.

Штучний інтелект тут робить дуже важливу річ.

Він не переписує історію.

Він допомагає знайти її фрагменти.

А далі вже людина вирішує, що з ними робити.

Можливо, за одним старим записом у метричній книзі хтось знайде свого прадіда.

За ним — прабабусю.

Потім — цілу родину.

А за родиною — історію села, про яке сьогодні майже ніхто не пам'ятає.

І тоді технологія стає не просто зручним сервісом.

Вона стає способом повертати Україні пам'ять.

«Місток» можна знайти за запитом Mistok Wiki.