Нові правила роботи шкіл і дитсадків під час блекаутів: роз'яснення Міносвіти

МОН рекомендує закладам освіти заздалегідь визначити порядок роботи у разі тривалих відключень електроенергії, перебоїв із водо- та теплопостачанням. Для шкіл передбачено п’ять рівнів реагування, а для дитсадків – шість можливих режимів роботи. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на рекомендації МОН для закладів загальної середньої освіти та рекомендації МОН для закладів дошкільної освіти.

Відповідні рекомендації містяться у листі Міністерства освіти і науки щодо організації роботи закладів освіти в умовах можливих перебоїв із комунальними послугами.

Для шкіл режим роботи залежатиме від тривалості відключення електроенергії. Зокрема, передбачено такі рівні:

• зелений – до двох годин без світла: навчання відбувається за звичайним розкладом, однак обмежується використання окремого електрообладнання;
• жовтий – від двох до шести годин: уроки та перерви скорочуються, скасовуються гуртки, а для учнів 5–11 класів передбачається асинхронне навчання;
• помаранчевий – від шести до 24 годин: очне навчання зберігається лише в енергонезалежних школах, інші заклади можуть переходити на дистанційний формат, а на базі опорних шкіл організовуються освітні хаби;
• червоний – від 24 до 72 годин: працюють освітні хаби, за потреби організовується підвезення дітей та педагогів;
• критичний – понад 72 години: має бути задіяний Територіальний план безперервності освіти, а учнів закріплюють за працездатними освітніми хабами та закладами.

Школи також мають мати запас питної та технічної води, а також продуктів тривалого зберігання щонайменше на 48 годин автономної роботи.

Для дитячих садків МОН передбачає шість режимів. Керівник закладу може обрати необхідний залежно від конкретних умов. Йдеться про повний день перебування, скорочене перебування, дострокове завершення перебування, тимчасове переміщення дітей в межах закладу, тимчасове припинення прийому дітей, а також укриття або евакуацію.

Під час ухвалення рішення керівник має враховувати тривалість аварії, наявність резервного живлення, води, освітлення, можливість дотримання санітарних вимог, температуру в приміщеннях, безпечне приготування та зберігання їжі й доступність укриття.

При цьому дитина не може залишатися без нагляду або самостійно залишати дитсадок. Якщо батьки не можуть одразу забрати її після дострокового завершення роботи, дитина залишається під опікою працівників закладу до їхнього прибуття.

Окремо МОН наголошує на правилах харчування. У разі відсутності електроенергії або води не можна використовувати продукти чи готові страви, безпеку яких неможливо гарантувати. Для шкіл у рекомендаціях також передбачене резервне меню або сухі пайки.

Про зміну режиму роботи заклади мають повідомляти батьків через телефонний зв’язок, батьківські чати, електронну пошту, офіційні сайти або інші доступні канали комунікації.

Раніше «Главком» розповідав про проблеми, які виникають в організації шкільного харчування через війну. Зокрема, у київському ліцеї №309 через затяжну повітряну тривогу діти не змогли прийти до їдальні та поїсти, хоча для них уже приготували сотні порцій. У таких випадках виникає питання, що робити з готовою їжею, яку не встигли видати школярам.