Укртелеком нищить провайдерів-конкурентів, використовуючи свою монополію на ККЕ

Ситуація навколо кабельної каналізації електронних комунікацій АТ «Укртелеком» виходить далеко за межі звичайної договірної суперечки.

Масова відмова продовжувати договори з операторами та вимоги демонтувати вже прокладені кабелі можуть означати для невеликих провайдерів не просто зміну умов роботи, а фактичну втрату частини мережі. Особливо там, де альтернативної інфраструктури немає або її заміна потребує величезних витрат і часу.

Європейська логіка тут інша: фізична інфраструктура має допомагати розвитку конкуренції та connectivity, а не перетворюватися на інструмент контролю над конкурентами. Доступ до такої інфраструктури повинен бути справедливим, обґрунтованим і недискримінаційним.

Українське законодавство також передбачає спеціальний режим доступу до фізичної інфраструктури та механізми позасудового врегулювання спорів. НКЕК уже застосовувала їх у конфліктах між «Укртелекомом» та операторами.

Тому головне питання сьогодні не лише в тому, чи має власник право розпоряджатися своєю ККЕ. Має.

Питання в іншому: чи може право власності на критично важливу інфраструктуру фактично визначати, хто залишиться працювати на ринку?

Якщо демонтаж кабелів стає системною практикою, це вже питання не одного договору, а конкуренції, connectivity та стійкості всієї телеком-галузі.

Бо право володіти інфраструктурою — це одне. А право вирішувати, кому дозволено працювати на ринку, — зовсім інше.