Директор Центру Карнегі назвав способи стримати гібридні атаки Росії

Європі потрібно зміцнити поліцію, контррозвідку й антитерористичні служби, залучити нові технології та спробувати домовитися з Кремлем про перелік цивільних об'єктів, які не можна атакувати. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на колонку директора Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Габуєва в Financial Times.

Габуєв зазначає, що практично немає способу повністю відвадити російські спецслужби від спроб завдавати ударів по цілях у Європі, пов'язаних із військовою підтримкою України. Тому, на його думку, Європі потрібні оборонні інструменти для зриву таких атак, чітке розуміння, як створити важелі впливу на Кремль, і шлях до запобіжних механізмів у відносинах із Росією.

Колонка з'явилася на тлі серії інцидентів, які західні уряди пов'язують з активізацією російських гібридних операцій. Одним із найрезонансніших стала спроба атаки дроном із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині, відповідальність за яку Берлін поклав на Росію. Москва ці звинувачення відкидає. За оцінкою Bloomberg, тіньова війна Росії проти Європи триває понад десять років і дедалі посилюється.

Чому Кремль посилює гібридну війну

Габуєв називає щонайменше три причини, з яких Москва нарощує тиск на Європу:

• Європа стала тилом Києва. Багато європейських виробників постачають зброю Україні, а частина об'єктів, що зміцнюють українську оборонно-промислову базу, розташована на європейському континенті. Кремль прагне позбавити Київ цього запасу міцності.
• Помста. Росія усвідомлює, що сотні тисяч її військових загинули від зброї та боєприпасів, поставлених або оплачених Європою, а також із використанням розвідданих НАТО. До того ж Україна посилює кампанію проти російської військової економіки й підтримувальної інфраструктури.
• Надія на втому європейців. У Кремлі розраховують, що уряди європейських країн зрештою відвернуться від України під тиском виборців, байдужих до її долі. Поки що ці сподівання виявилися марними.

За словами Габуєва, усі російські втрати є наслідком рішення Путіна розпочати війну проти України, але в Москві цього, зрозуміло, не враховують. Натомість у російській бюрократії багато стимулів показати Путіну, що спецслужби змушують Україну та Європу заплатити за це. Навіть якщо гібридна кампанія не змінить ставлення Європи до України, спроби зірвати постачання європейського військового спорядження та помста є для Кремля достатньо вагомими мотивами, щоб її продовжувати.

За крок від катастрофи

Частина європейських політиків закликає до прямих наступальних відповідних заходів, адже, за їхніми словами, росіяни розуміють лише мову сили: якщо завдати їм достатньо сильного удару, вони відступлять. Габуєв вважає, що така логіка відображає кремлівське уявлення про Захід. Це означає, що обидві сторони можуть опинитися на шляху до неконтрольованої ескалації у сфері, де немає мови управління ескалацією, на відміну від ядерної та конвенційної сфер часів холодної війни. Тоді сторони опиняться за крок від катастрофи з великою кількістю жертв, яка може змінити світ.

Який спосіб протидії

За оцінкою директора Центру Карнегі, Європа має інші способи діяти ефективно, рішуче й виважено:

• Посилити внутрішню безпеку. Габуєв наголошує, що НАТО вже успішно зриває російські атаки. Водночас, коли континент інвестує в безпеку й обороноздатність на ціле покоління, частину цих коштів слід спрямувати на поліцію, контррозвідку й антитерористичні служби, яким бракує ресурсів, а також на їхню тісну координацію.
• Протидіяти радикалізації молоді. Європа входить у небезпечний період, коли багато молодих громадян можуть зазнати радикалізації під впливом зображень із Близького Сходу й Африки, а потім стати інструментом у руках терористичних груп або ворожих держав, зокрема Росії та Ірану. Після подій 11 вересня континент успішно впорався з цією проблемою, тож тепер потрібні схожі зусилля, розраховані на ціле покоління.
• Залучити технології. Потужним союзником, за словами автора, стане штучний інтелект. Якщо політики сумніваються в надійності США, у Європи є власні компанії, які можуть допомогти зробити континент безпечнішим.
• Не відмовлятися від наступальних інструментів. Європа може ненав'язливо дати зрозуміти Москві, що кожна ворожа дія матиме наслідки, а кожна російська атака призведе до додаткової європейської підтримки українських операцій.
• Домагатися обмежень у гібридній сфері. Цей важіль можна використати, щоб залучити Кремль до обговорення обмежувальних заходів. Габуєв визнає, що російська сторона навряд чи повністю відмовиться від атак, проте її можна підштовхнути до обговорення переліку цивільних цілей, наприклад виключно цивільних аеропортів, які мають бути забороненою зоною для всіх сторін. Це знизило б імовірність інцидентів із масовими жертвами.

Автор визнає, що спеціалісти НАТО цілком зрозуміло ставляться до таких переговорів скептично. Вони можуть вважати їх марнуванням часу через зневагу Кремля до людського життя та низький рівень довіри між спецслужбами. Утім, попри ризик невдачі, Габуєв закликає розглянути можливість переконати росіян обмежити свої дії, діючи з позиції сили. «Це може врятувати життя», – підсумував директор Центру Карнегі.