Економіка Києва сповільнюється через обстріли, але про кризу поки не йдеться — КМДА

Попри посилення російських атак на столицю, говорити про повноцінну економічну кризу Києва наразі зарано. Підприємства, транспорт, магазини, аптеки та торговельні центри продовжують працювати, у місті зберігаються зв’язок, електро- та водопостачання. Про вплив російських ударів на економіку столиці розповіли у Департаменті економіки та інвестицій і Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА.

Директорка Департаменту економіки та інвестицій Наталія Мельник зазначила, що до посилення ракетно-дронових атак столична економіка демонструвала помірне зростання. Зокрема, збільшувалися обсяги виробництва товарів і послуг, роздрібної торгівлі та капітальних інвестицій. Водночас частіші удари по цивільній інфраструктурі наприкінці літа та на початку осені 2026 року завдали значних збитків як великим компаніям, так і малому бізнесу. За словами Мельник, нині економіка Києва, як і країни загалом, входить у період так званого «системного охолодження».

Спостерігається зменшення промислового виробництва та обсягів послуг, будівельних робіт, кількості вакансій і робочих місць, податкових надходжень та загальної ділової активності. Які сфери найбільше постраждали Масовані російські атаки завдали шкоди виробничим об’єктам, які забезпечують столицю товарами першої необхідності.

Насамперед ідеться про підприємства легкої та харчової промисловості, фармацевтичний сектор, а також критичну інфраструктуру — тепло-, енергетичні та водопостачальні підприємства. На ці галузі припадає понад 70% загального обсягу промислового виробництва. Відчутних втрат зазнала й сфера послуг, яка формує близько 75% економіки Києва. Пошкодження складів, логістичних об’єктів та великих сортувальних центрів призвели до перебоїв у постачанні товарів.

Повітряні тривоги та удари по АЗС, бізнес-центрах і торговельно-розважальних комплексах також негативно вплинули на торгівлю, телекомунікації, поштовий зв’язок та сферу послуг. Скільки місто втрачає через війну Точно визначити загальний обсяг збитків київської економіки від початку повномасштабної війни наразі складно.

У КМДА пояснюють це конфіденційністю та чутливістю частини статистичних даних, зокрема щодо роботи промислових і будівельних підприємств, зовнішньоекономічної діяльності, демографії та ринку праці. Водночас ракетні й дронові атаки вже вплинули на ринок праці. Попит на працівників зменшився, зокрема у роздрібній торгівлі та сфері послуг. Великі ритейлери змушені скорочувати витрати, зменшувати офісні та операційні команди через падіння обсягів торгівлі та втрату частини об’єктів. Війна також позначилася на інвестиційній активності.

У 2025 році в Києві уклали три інвестиційні договори на загальну орієнтовну суму понад 483 млн грн. Проєкти стосувалися рекреаційної, медичної та культурної сфер. До бюджету столиці від інвестиційних внесків мало надійти 53,9 млн грн. У 2026 році уклали два інвестиційні договори на понад 30,3 млн грн. Вони стосуються спортивної сфери, а сума внесків до міського бюджету становить 4,6 млн грн.

Попри це, Департамент економіки та інвестицій продовжує готувати й проводити інвестиційні конкурси, супроводжувати чинні договори та шукати можливості для залучення приватного капіталу до розвитку міської інфраструктури. Київ також продовжує співпрацювати з Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. ЄІБ і ЄБРР фінансують проєкти у транспортній та енергетичній сферах.

Понад 102 млн грн — на наслідки обстрілів У 2026 році з резервного фонду бюджету Києва передбачили понад 102,5 млн грн на обстеження пошкоджених через російську агресію об’єктів, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та відновлювальні роботи.

Як Київ планує підтримувати бізнес У столиці діє Міська цільова програма сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024–2028 роки. Вона передбачає розвиток виробничо-технологічного потенціалу, повоєнне відновлення промисловості, створення інноваційної економіки та посилення конкурентоспроможності підприємців.

15 вересня 2026 року Віталій Кличко провів зустріч із представниками бізнесу, під час якої обговорили проблеми взаємодії підприємців із міською владою в умовах воєнного стану. За результатами зустрічі вирішили створити спільну робочу групу для оперативного діалогу, розробити алгоритм взаємодії під час ліквідації наслідків обстрілів, спростити логістичні процеси та встановити чіткі правила розміщення мобільних укриттів, генераторів і захисних габіонів на АЗС.

Також передбачають податкові пільги для пошкодженої та зруйнованої нерухомості й земельних ділянок, спрощення дозвільних процедур для облаштування автономного водопостачання та інші заходи. Окремо Департамент промисловості та розвитку підприємництва підготував проєкт рішення Київради про фінансово-кредитну підтримку малого та середнього бізнесу, чиє майно постраждало від бойових дій, терактів або диверсій.

Якщо документ ухвалять, із 1 грудня 2026 року така підтримка діятиме протягом воєнного стану та ще 90 календарних днів після його припинення або скасування. Понад 1380 ФОП уже постраждали За даними, наведеними у документах, поданих до Київради, найбільшого удару від вибухових хвиль, пожеж та падіння уламків ракет і безпілотників зазнав малий бізнес. У всіх 10 районах столиці постраждали понад 1380 ФОП, які орендували або мали у власності приміщення на перших поверхах житлових будинків, у ТРЦ та локальних торговельних рядах.

Серед постраждалих найбільше: близько 550 ФОП у сфері роздрібної торгівлі; близько 380 підприємців, які надають побутові послуги або працюють у сфері СТО; близько 320 закладів громадського харчування, кав’ярень та пекарень. Сукупні прямі збитки комерційної нерухомості та майна київського бізнесу оцінюють у понад $1,2 млрд. Ситуація особливо загострилася у 2026 році через серію масштабних літніх балістичних атак.

За наведеними оцінками, кожен обстріл завдає місту нових руйнувань і прямих збитків на 300–500 млн грн. При цьому понад 85% постраждалих київських ФОП не мали страхування від воєнних ризиків. Середній розмір збитків одного підприємця через знищення обладнання, меблів, оргтехніки та товарів становить від 200 тисяч до 800 тисяч гривень.