Законопроєкт про мови нацменшин вже у Раді: Угорщина похвалилась історичним успіхом

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов поінформував очільницю МЗС Угорщини Аніту Орбан про внесення документа до парламенту.

Реакція уряду Угорщини

Угорська міністерка привітала ініціативу та зазначила, що цьому кроку передували тривалі професійні консультації з представниками угорської громади Закарпаття. Вона висловила сподівання, що український парламент ухвалить рішення вже цього місяця.

Прийняття законопроєкту може посилити правові гарантії освіти угорською мовою як рідною, а також мережі освітніх закладів,
– додала міністерка закордонних справ Угорщини.

Очільниця відомства також констатувала, що новому уряду Угорщини за кілька місяців "вдалося досягти більше реальних результатів у зміцненні прав угорської меншини Закарпаття", ніж уряду експрем'єра Віктора Орбана за 10 років.

Згодом на поданий до Верховної Ради документ відреагував й прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

Ми вітаємо те, що вчора до українського парламенту було подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів,
– написав Мадяр.

Ключові зміни та статус шкіл нацменшин

Згідно з оприлюдненим законопроєктом, українська мова залишається основною мовою освітнього процесу в державі. Водночас у навчальних закладах, де є клас чи група з навчанням мовою корінного народу України чи мовою національної меншини (яка є офіційною мовою ЄС), гарантується право на використання відповідної мови.

Документ запроваджує новий статус для закладів національної меншини (спільноти) України. Його надаватимуть школам, у яких понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини.

Навчальна програма таких закладів зможе передбачати вивчення національної історії, збереження культурної ідентичності, використання символіки та традицій. Також за заявою батьків офіційні документи про освіту зможуть дублювати мовою нацменшини.

Водночас батьки отримають право ініціювати розширення переліку предметів, які викладаються українською мовою. Для ухвалення такого рішення навчальним закладом потрібна письмова заява від батьків не менш ніж двох третин учнів класу.