Кавун, тютюн, козак, майдан, айва: які ще слова, прийшли до нас з Криму

Про звичні тюркізми в українській мові розповідаємо з посиланням на пояснення Ескендера – кримськотатарського блогера, який розповідає про мову, культуру та історію кримських татар.

Слова з Криму, які давно стали українськими

Одним із джерел формування української мови були тюркізми. Українська мова має їх близько 4 тисяч, якщо не враховувати власних назв. Значна частина давно стала настільки звичною, що ми вже навіть не сприймаємо ці слова як чужі.

Особливе місце серед джерел таких запозичень посідає кримськотатарська мова. Українці та кримські татари століттями контактували, торгували, воювали, обмінювалися культурними й побутовими реаліями. Через кримськотатарську та інші тюркські мови до української потрапляли слова, пов'язані з торгівлею, побутом, військовою справою, природою та сільським господарством.

Українська енциклопедія прямо називає серед запозичень із тюркських, переважно турецької та кримськотатарської, слова, які ми точно знаємо давно і вже вважаємо своїми:

• козак,
• ковбаса,
• інжир,
• гарбуз,
• кавун,
• товар,
• торба,
• майдан,
• казан,
• пай,
• баклажан,
• шаровари,
• отаман,
• кава,
• лелека,
• тютюн,
• килим,
• карий.

Ці звичні слова – тюркізми: дивіться відео від Ескендера

А деякі слова можна побачити буквально поруч у двох мовах майже з однаковим звучанням. Наприклад, кримськотатарською ayva – "айва", alça – "алича", incir – "інжир", qave – "кава", çay – "чай".

Наприклад, слово "гарбуз" має тюркське походження: етимологічні джерела пов'язують його з кримськотатарським karbuz, яке означало "кавун". В українській слово набуло іншого значення – назви гарбуза.

Цікавий факт! Кримськотатарська – мова корінного народу України, і сьогодні вона присутня в системі проведення НМТ: у 2026 році нею були перекладені завдання з математики, історії України, біології, географії, фізики та хімії. Тобто мова, яка століттями контактувала з українською, має своє місце і в сучасному освітньому просторі України.

Слова теж можуть бути свідками історії. Вони переходять від народу до народу разом із товарами, звичаями, ремеслами й культурою. Саме так в українській мові з'явився помітний пласт тюркізмів, частина яких пов'язана з кримськотатарською мовою.