Понтонні переправи через Дніпро: у Києві готують резервні шляхи на випадок руйнування мостів

Уже наступного тижня в Києві планують почати будувати кілька резервних переправ через Дніпро на випадок пошкодження мостів. У перспективі розглядають навіть тунель під річкою.

Як передає "Хвиля", про це в інтерв'ю Суспільному розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.

За словами міністра, головне завдання відомства - посилити наявні мости й захистити їх від атак. Швидкий запасний варіант - насипні дамби з понтонними переправами. Вони мають зберегти рух між лівим і правим берегом, якщо мости постраждають.

"Невідкладні рішення - це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються... Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою", - розповів Калашник.

Будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців. Вони мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності нинішніх мостів.

"Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів перетинають лівий і правий берег протягом доби. І задача - зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво", - сказав міністр.

Схожі роботи планують не лише в Києві, а й в інших регіонах - і не тільки на Дніпрі.

У міністерстві розглядають й інші варіанти: швидкоспоруджувані бетонні конструкції, а в довгостроковій перспективі - тунель під Дніпром. Такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тому реалізувати їх можна лише з підтримкою партнерів.

"Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу... Є розрахунки - це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об'єкти, - сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс", - пояснив Калашник.

Пріоритетом лишається не допустити руйнування мостів. Для цього, за словами міністра, залучили максимум техніки.

"Зрозуміло, що є запас міцності в кожного (мосту - ред.). І наша перша задача - забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга - не допустити враження. Друга частина - забезпечити захист. Третя - швидке відновлення. І четверте - прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об'єктів мостової альтернативної інфраструктури", - додав він.

1 жовтня мер Києва Віталій Кличко двічі повідомляв про атаки дронів на Південний міст. Перші два влучання сталися поблизу опорної частини, після другої атаки пошкодженими виявилися мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену. Вранці 2 жовтня Кличко повідомив про третє влучання за добу.

Через удари обмежили рух кількома столичними мостами, місто стало у великих заторах, частина киян переходила Дніпро пішки. Рада оборони Києва обговорила відновлення руху метро Південним мостом під час "жовтого" рівня тривоги, але спершу наукові інститути мають дати висновок щодо стану споруди.