Суд заборонив Акцент-Банку стягувати борг за кредитом, оформленим шахраєм через сімкарту Київстар

Києво-Святошинський районний суд Київської області 15 липня відмовив Акціонерному товариству "Акцент-Банк" у стягненні з жінки понад 10 тисяч гривень боргу за кредитом, який на неї оформив шахрай через її мобільний телефон із сімкарткою оператора Київстар. Суд встановив, що коштами скористався чоловік, який мав вільний доступ до телефону потерпілої, а банк не довів, що жінка сама сприяла втраті контролю над своїми фінансовими даними. 

Як свідчить рішення, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у квітні 2023 року представник позивача Акціонерного товариства "Акцент-Банк" Шкапенко О.В. звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом про стягнення з жінки заборгованості за кредитним договором. Позивач вимагав 10 191 грн 98 коп., з яких 6 338 грн 69 коп. - залишок за кредитом, 3 539,84 грн - проценти та 313 грн 45 коп. - пеня, а також відшкодування судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.

У позові йшлося, що 30 липня 2024 року жінка нібито уклала з банком кредитний договір № АВН0СТ155101722356171910 на суму 6 400 грн строком на 36 місяців - до 29 липня 2027 року - зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Справа кілька разів передавалася між судами:

• спершу її розглядав Ірпінський міський суд Київської області;
• ухвалою від 16 вересня 2025 року справу передали до Фастівського міськрайонного суду Київської області;
• ухвалою від 29 жовтня 2025 року - до Києво-Святошинського районного суду Київської області;
• 29 листопада 2025 року за протоколом автоматизованого розподілу справу передали судді Козак І.А.

Представник відповідачки - адвокат Доценко О.В. - подав відзив, у якому просив відмовити в позові повністю. Він наполягав, що жінка кредитні кошти не отримувала і не користувалася ними, оскільки їх вивела з карти третя особа злочинним шляхом.

"Позивачка не порушувала Умов та правил надання банківських послуг, жодній особі не повідомляла свій пін-код до картки та CVV-код", - зазначалося у матеріалах справи.

Адвокат Доценко О.В. також звертав увагу, що обставини скоєння злочину вже встановлені слідством, вину обвинуваченого визнано, а обвинувальний акт передано до суду для винесення вироку. Крім того, захист наголошував, що під час дії воєнного стану банкам і фінустановам заборонено нараховувати та стягувати штрафні санкції, зокрема пеню. Також представник наголосив, що Акціонерне товариство "Акцент-Банк" не надало жодних доказів того, що зверталося до жінки з вимогою погасити борг до подання позову.

Що встановив суд у справі

Суд встановив, що відповідачка є потерпілою у кримінальному провадженні, за яким обвинувальний акт складено щодо чоловіка, обвинуваченого за кількома статтями Кримінального кодексу України, пов'язаними із шахрайством та несанкціонованим втручанням у роботу інформаційних систем. За версією слідства, обвинувачений мав у вільному доступі мобільний телефон потерпілої марки "Samsung" моделі "Galaxy A14" і скористався сімкарткою оператора ПрАТ "Київстар", яку було зареєстровано як фінансовий номер жінки в Акціонерному товаристві "Акцент-Банк".

Із деталей обвинувального акту суд встановив послідовність дій обвинуваченого:

• використав логін і пароль, які раніше самостійно створив у мобільному застосунку "Abank";
• здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної системи інтернет-банкінгу;

• оформив заявку на кредит у сумі 6 400 грн на платіжну картку, відкриту на ім'я потерпілої;
• того ж дня отримав погодження банку на видачу кредиту;
• буквально за кілька секунд увійшов у застосунок "Abank" і переказав кошти на власну картку.

Суд поклав тягар доведення на банк, пославшись на правову позицію Верховного Суду, згідно з якою саме фінансова установа має доводити, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Якщо таких доказів немає, суд повинен виходити з відсутності вини користувача. Суд також врахував постанову Верховного Суду, за якою наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, що протиправно заволоділа коштами, є підставою для відмови банку в позові.

Оскільки Акціонерне товариство "Акцент-Банк" не надало доказів того, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню інформації для платіжних операцій, суд визнав позовні вимоги необґрунтованими.

Рішення суду

У розділі "УХВАЛИВ" Києво-Святошинський районний суд Київської області, керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України:

• у задоволенні позову Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до жінки про стягнення заборгованості - відмовив повністю;
• поклав судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн на позивача, оскільки за статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в позові ці витрати не покладаються на відповідача.

Чому суди все частіше стають на бік клієнтів банків

Подібні справи демонструють стійку тенденцію: коли кошти списують не самі власники карток, а шахраї, які отримали доступ до номера телефону чи застосунку банкінгу, суди вимагають від фінустанов доводити вину клієнта, а не навпаки. Банки намагаються стягнути борги за кредитами, яких люди фактично не брали, але без доказів навмисного чи необережного розголошення пін-кодів чи кодів підтвердження позови найчастіше відхиляють.

Це особливо актуально під час воєнного стану, коли шахраї активно використовують втрату контролю над сімкартками та злам застосунків мобільного банкінгу, щоб оформлювати кредити на чужі імена лічені секунди після отримання доступу до телефону жертви.