Шахтар із Торецька поліг у бою за Донеччину. Згадаймо Олександра Димченка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Димченка.

У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність загинув солдат, військовослужбовець Національної гвардії України 27-річний Олександр Димченко. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Виконавчий комітет Бориспільської міської ради.

Олександр Андрійович Димченко народився 26 жовтня 1998 року у місті Торецьк Донецької області. Після закінчення дев'яти класів загальноосвітньої школи №5 міста Дзержинська вступив до гірничого професійно-технічного закладу, де обрав професію, пов’язану з рідним краєм і шахтарською працею. Згодом пішов працювати на шахту.

Добрий, чуйний, товариський, активний, мав спокійний характер і водночас вмів знайти спільну мову з усіма. Мав багато друзів, які його поважали та до нього прислухалися. Навіть на передовій допомагав новим військовим «влитися у колектив», адаптуватися до нових. Полюбляв грати на гітарі, захоплювався футболом й намагався не пропускати матчі улюблених команд у Донецьку. «Дуже хороша дитина…», – розповідає згорьована мати.

«Для однокласників він запам’ятався активним, товариським, відкритим і щирим хлопцем. Він умів дружити, підтримати у складну хвилину, порадіти успіхам іншого. Його присутність у класі була помітною, а дружба – справжньою. Пам’ять живе у шкільних фотографіях, у спогадах однокласників, у розповідях друзів, у тихих словах учителів. Вона живе в рідній школі, де колись лунав його голос, у шахтарському краї, де він працював, і в Україні, за яку він віддав найдорожче – своє життя. 

Олександр ,був дуже відповідальним й старанним як у шкільні роки (закінчив школу з гарними оцінками, брав активну участь у позашкільному житті – співав, танцював, грав у КВК), так і у дорослому віці. Був відзначений як один з кращих під час бойової підготовки серед інших побратимів, неодноразово командири доручали йому важливі завдання, адже знали, що йому можна довіряти і він зробить якнайкраще.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України був змушений покинути рідний Торецьк та переїхати у Краматорськ й розпочати нове життя. У серпні 2025 року приєднався до лав Національної гвардії України.

У серпні 2025 року Олександр Димченко приєднався до лав Національної гвардії України

фото: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

Після проходження навчання та бойового злагодження став на захист Донеччини, бо ж прагнув вигнати російських окупантів з рідної землі.

Завжди знаходив час вийти на зв’язок з батьками, будували плани та мріяли разом з коханою дівчиною…Та здійснитися цим планами і мріям не судилося. 9 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя захисника обірвалося.

Поховали захисника 24 вересня 2026 року на Алеї Героїв Рогозівського кладовища.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.