Названо головні проблеми, що стримують розвиток українського агросектору
Дорога логістика обмежує можливості розвитку українського агросектору. Альтернативними маршрутами Україна потенційно може експортувати близько 30 млн тонн агропродукції. Однак така логістика в середньому щонайменше на 50 доларів за тонну дорожча. У річному вимірі це близько 1,5 млрд доларів додаткових витрат для аграрного сектору. Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час виступу на панельній дискусії «Управління нестабільною економікою» в межах Міжнародного форуму EFBM 4.0 «Резильєнтність та сталий розвиток» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, пише agronews.ua.
«Це не ті витрати, які аграрії можуть просто покрити з прибутку і продовжувати працювати як раніше. Це означає менше інвестицій у техніку, технології, зберігання та переробку. Це економія на виробничих технологіях, добривах, засобах захисту рослин. Дорога логістика – це насамперед зупинка розвитку, а якщо така ситуація триває довше – поступове падіння», – зазначив Тарас Висоцький.
Міністр наголосив, що близько 70% української аграрної продукції експортується. При цьому до обмеження морської логістики близько 90% агроекспорту здійснювалося через глибоководні порти.
Водночас, за його словами, навіть під час повномасштабної війни український агросектор зберіг виробничий потенціал. Цього року виробництво зернових та олійних очікується приблизно на 2,5% вищим, ніж торік.
Але тривалі логістичні обмеження можуть вплинути і на майбутні посівні площі. Неможливість експортувати значні обсяги продукції означатиме необхідність коригувати обсяги виробництва.
«Запасу міцності, щоб працювати в такому ж обсязі без доступної логістики, немає. Наше завдання – зберегти виробничу базу та людей, щоб після покращення умов аграрний сектор міг швидко відновити розвиток», – наголосив Міністр.
Окремою темою дискусії став дефіцит кадрів. Міністр зазначив, що аграрному сектору необхідно активніше залучати молодь, ветеранів, людей старшого віку та інші групи працівників, створюючи умови для їхньої інтеграції у виробництво.
«Потрібен більш гнучкий підхід до людського капіталу. Треба розуміти можливості різних груп людей, знаходити для них відповідні види роботи та допомагати інтегруватися. Практика підприємств, які почали робити це раніше, показує, що такий підхід працює», – зазначив Тарас Висоцький.

