Исправить Brexit. Что предлагает новый премьер Британии, считающий выход из ЕС ошибкой

Вихід Британії з ЄС 2020 року "приніс більше шкоди, ніж користі". Про це заявив теперішній прем'єр країни Енді Бернем. І пообіцяв провести масштабний перегляд відносин Великої Британії з Євросоюзом – теоретично, може дійти і до проведення референдуму щодо повернення до нього.

Бернем планує приурочити оприлюднення "можливих варіантів" до наступного саміту ЄС–Велика Британія, який пройде наприкінці листопада або незабаром після цього.

Така заява прем’єра Британії викликала значну реакцію в суспільстві та політикумі. Соціологічні опитування свідчать, що населення радше позитивно сприймає таку ідею, водночас низка європейських країн пропонують допомогу з повторним вступом.

Що прикметно: коли Бернем був лише кандидатом на довиборах в окрузі Майкерфілд, які й забезпечили його повернення до парламенту, він обіцяв не "повертатися до суперечок" щодо Brexit. Та говорив, що не пропонує навіть розглянути можливість повторного вступу до Європейського Союзу.

Минуло лише кілька місяців – і його риторика суттєво змінилася.

Та чи справді Сполучене Королівство поступово наближається до нового перегляду рішення, ухваленого на референдумі 2016 року? І чи готові британці знову відкрити одну з найбільш суперечливих сторінок своєї сучасної політики? 

Заяви Бернема та реакція на них свідчать щонайменше про те, що тему Brexit знову починають обговорювати як у політичних, так і в суспільних колах. Тож якими можуть бути наслідки такого розвороту та чи справді Лондон готовий переглянути свої відносини з Брюсселем – розбираємося далі.

То бути чи не бути?

Під час виступу на конференції Лейбористської партії наприкінці вересня Енді Бернем зробив промовисту заяву, наголосивши, що для Великої Британії "продовження старого курсу замало". На його думку, нинішній напрямок розвитку країни потребує перегляду, адже "справи йдуть не так, як мають", а політичний курс має стати чіткішим і більш визначеним.

"Я скажу прямо. Велика Британія вже давно йде неправильним шляхом. Деіндустріалізація. Дерегуляція. Приватизація. Політика жорсткої економії. Brexit", – заявив прем’єр, включивши вихід з ЄС до списку помилок.

Бернем також наголосив, що від 2016 року, коли британці проголосували за вихід із Європейського Союзу, світ суттєво змінився. І справді, у десяту річницю референдуму щодо Brexit економічні втрати від виходу з ЄС для країни стали очевидними.

До 2016 року торгівля Британії з Європою демонструвала тенденцію до зростання. Тепер же офіційні дані свідчать, що порівняно з 2019 роком у 2025-му експорт Великої Британії до ЄС скоротився на 14%, а імпорт звідти – на 10%.

"Ми маємо бути чесними. Brexit не надав нам контролю. Ми втратили частину контролю над нашою економікою, оскільки десятиліття низького зростання поставило нас у слабше становище. І ми втратили частину контролю над імміграцією... Brexit приніс більше шкоди, ніж користі", – визнав прем’єр.

Втім, говорити про повернення Британії до ЄС Бернем поки не готовий. 

В інтерв’ю британським ЗМІ після своєї промови він заявив, що новий референдум щодо членства в Євросоюзі "наразі не був би правильним кроком". 

"Наразі йдеться лише про розгляд загальних варіантів розвитку наших відносин", – підкреслив він.

Серед можливих сценаріїв Бернем назвав збереження нинішнього статус-кво, поглиблення відносин за аналогією з моделлю, яку нині обговорюють Євросоюз і Канада, а також повернення Великої Британії до митного союзу ЄС.

Такі заяви прем’єра не залишилися без політичної реакції.

Правопопулістська Reform UK, яка виступає за збереження результатів Brexit, одразу звинуватила Бернема у спробі зблизити країну з Брюсселем "через чорний хід".

"Він стверджує, що Brexit приніс більше шкоди, ніж користі – але справжньої шкоди завдає уряд лейбористів, який не здатний забезпечити економічне зростання, не може контролювати міграцію і тепер хоче перекласти цю роботу на Брюссель", – сказав заступник лідера Reform UK Річард Тайс.

Критика пролунала і з боку консерваторів. Заступник лідерки Консервативної партії Алекс Бургхарт заявив, що лейбористи "не можуть перекладати провину за свої катастрофічні економічні рішення на голосування, яке відбулося понад десять років тому".

За його словами, уряд Бернема вже фактично зближує країну з ЄС у межах ініціативи щодо "перезавантаження відносин".

Обережніше до заяви прем’єра поставився лідер Партії зелених Зак Поланскі. Він підтримує повернення Британії до Євросоюзу, однак вважає недостатньою саму лише готовність Бернема "залишати всі варіанти відкритими".

"Усе, що Енді Бернем пропонує для відновлення наших відносин із найбільшим торговельним партнером – це обіцянка залишити всі варіанти відкритими. Партія зелених чітко заявляє, що нам слід знову приєднатися до митного союзу, щоб почати усувати завдані збитки, а повноправне членство в ЄС залишається найкращим варіантом для Великої Британії", – сказав Поланскі.

У цьому контексті важливою є позиція нещодавно призначеного посла Європейського Союзу у Великій Британії Юкки Саловаари. Він наголошує, що Лондон залишається "першим і головним партнером Європейського Союзу" і водночас закликає не поспішати з визначенням майбутньої моделі відносин.

На думку Саловаари, саме Велика Британія нині має визначитися, якими вона бачить свої подальші відносини з ЄС. А Брюсселю, за його словами, варто дочекатися британських пропозицій, а не намагатися заздалегідь сформувати власну спільну позицію щодо можливих сценаріїв.

"Ініціатива повністю належить Великій Британії: спочатку провести цю дискусію, потім розглянути варіанти… і лише після цього ЄС буде готовий до діалогу", – сказав Саловаара.

Таким чином, у Брюсселі наразі не поспішають нав’язувати Лондону конкретний формат зближення, залишаючи британському уряду простір для визначення власних пріоритетів. Водночас готовність ЄС до подальшого діалогу свідчить про зацікавленість обох сторін у пошуку нової моделі співпраці.

Яких варіантів хочуть британці

А що ж думають про ймовірний ReBrexit самі британці? 

Зокрема, свіжеопитування суспільної думки свідчить, що рейтинг Лейбористської партії може зрости аж на сім відсоткових пунктів, якщо Бернем запропонує провести новий референдум і виступить за повернення до Євросоюзу. Непоганий стимул для прем’єра.

Що ж до різних варіантів подальших відносин, то 49% британців підтримують повторний вступ, проти висловилися 28%. Також із наведених нижче даних опитування видно, що досить висока підтримка є стосовно внесення змін до поточної угоди між Британією та ЄС від 2020 року, набуття асоційованого членства (навіть при тому, що в Євросоюзі такого формату відносин із третіми країнами не існує) та приєднання до митного союзу ЄС і його спільного ринку.

Однак показово також, що жоден варіант тіснішої інтеграції з ЄС не має підтримки абсолютної більшості британців. Хоча те ж опитування свідчить, що понад 52% вважають Brexit помилкою.

З іншого боку, частка прихильників повторного вступу або просто тісніших відносин відчутно переважає. 

Схоже також, що готовність Енді Бернема розглядати шляхи зближення з ЄС надихнула багатьох у Європі. Позитивно відреагували на саму можливість нового обговорення потенційного повернення Великої Британії до Євросоюзу у Німеччині, Іспанії та Франції.

Зокрема, лідери Франції та Іспанії заявили, що ЄС був би готовий прийняти Велику Британію назад, якби Лондон у майбутньому ухвалив таке рішення.

"Прем’єр-міністр рухається в цьому напрямку. Гадаю, це дуже хороша новина як для його країни, так і для європейців", – заявив президент Франції Емманюель Макрон.

Прем’єр Іспанії Педро Санчес своєю чергою назвав Brexit "величезною втратою" як для британців, так і для Європи. Водночас він наголосив, що Іспанія "безумовно, радо зустріне" повернення Великої Британії до ЄС. Щоправда, наразі невизначеним є майбутнє самого Санчеса – в Іспанії оголошено дострокові парламентські вибори.

Не залишилася осторонь і Німеччина. Посолка країни у Великій Британії Сюзанн Бауманн заявила, що Берлін зробить усе можливе, щоб допомогти Лондону, якщо британський уряд колись вирішить повернутися до Євросоюзу.

Втім, говорити про повернення Великої Британії до Європейського Союзу поки що зарано. 

Бернем не закликає до нового референдуму – лише дедалі виразніше говорить про необхідність переглянути формат відносин із Брюсселем. Стане це початком нового британського європейського курсу чи лише спробою переосмислити наслідки Brexit без повернення до членства в ЄС – питання поки залишається відкритим. 

Але одне вже очевидно: рішення, яке 10 років тому здавалося остаточним, нині таким вже не здається. 

Авторка: Уляна Кричковська-Богданова,

журналістка "Європейської правди"