Бронювання в агросекторі: чому запропоновані зміни загрожують виробництву продовольства

У 2025 році аграрний експорт України становив 22,6 млрд доларів, близько 56% загального експорту країни. За цими цифрами стоїть щоденна робота агровиробників, які забезпечують продовольство, валютні надходження, зайнятість і життєдіяльність сільських громад. Про це повідомляє пресслужба ВКФ.

Водночас кадровий ресурс галузі вже перебуває під значним тиском. За перше півріччя 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн гектарів зафіксовано найбільшу нестачу трактористів, водіїв, інженерів і працівників елеваторів. Якщо з цим стикаються великі компанії, то для фермерського господарства з кількома механізаторами втрата навіть одного працівника означає зупинку робіт.

13 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів розглянув проєкт постанови щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, зокрема питання скорочення лімітів бронювання. 

Всеукраїнський конгрес фермерів виступає проти запропонованих змін до системи бронювання працівників у представленій редакції. 

ВКФ усвідомлює першочергове значення оборони України. Водночас рішення щодо бронювання мають враховувати потребу у збереженні виробничої спроможності підприємств.

ВКФ закликає Уряд:

• оприлюднити остаточний текст змін та провести консультації з фермерськими господарствами й аграрними об’єднаннями до їх остаточного затвердження;
• оцінити наслідки зміни квот і порядку їх розрахунку для малих та середніх господарств, сезонних робіт і суміжних галузей;
• враховувати фактичну потребу в ключових спеціалістах, особливості виробництва та можливість їх заміни під час визначення обсягів бронювання;
• передбачити достатній перехідний період і безперервність уже наданих бронювань під час перегляду правил;
• встановити прозорі підстави, строки й порядок перегляду статусу критично важливого підприємства, з можливістю надати пояснення та оскаржити рішення;
• оцінювати кадрову стійкість агровиробництва разом зі стійкістю енергетики, логістики, зберігання та переробки.

Бронювання в агросекторі має зберігати мінімально необхідну спроможність виробляти продовольство. Посилення обмежень без урахування цієї потреби загрожує одночасно фермерським господарствам, суміжним галузям та економічній стійкості держави.

Чому це критично саме для агросектору

Сільське господарство працює у строки, визначені погодою та біологічними процесами. Пропущене вікно для посіву, захисту рослин або збирання не можна компенсувати додатковою роботою пізніше. Формальне скорочення доступного бронювання здатне спричинити втрати, які виходять далеко за межі кадрового питання.

Аграрний сектор – основа розгалуженої системи економічних зв’язків. Від роботи фермерів залежать завантаження харчової промисловості, автомобільного й залізничного транспорту, портів, виробників упаковки. Своєю чергою, самі господарства залежать від енергетики, постачальників пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запчастин і сервісного обслуговування техніки. В усіх цих галузях працюють критично важливі підприємства, діяльність яких теж залежить від можливості бронювання.

Запропоновані Урядом зміни можуть істотно послабити їхню кадрову спроможність та поставити під загрозу виконання виробничих завдань і договірних зобов’язань та порушити роботу пов’язаних із ними підприємств аграрного сектору. 

Окреме занепокоєння викликають пропозиції щодо зміни бази розрахунку квот, перегляду критеріїв критичності та запровадження додаткових погоджень. Без чітких процедур, строків і перехідних гарантій вони створюють ризик втрати ключових працівників саме в період найбільшого виробничого навантаження.