Як українською сказати "конфета": говоримо про солодке без суржику

Солодке люблять багато хто, а от називати його українською правильно вдається не завжди. У повсякденному мовленні досі трапляються російські слова й суржикові форми, хоча наша мова має чимало влучних відповідників. Тож у День цукерок пригадаймо з 24 Каналом, як називати улюблені ласощі та які цікаві слова для них існують в українських говорах.

Як українською сказати "конфета"?

Почнімо з найпростішого: російська "конфета" українською – "цукерка", а в множині – "цукерки". Наприклад: "Купи коробку цукерок", "Пригости мене цукеркою", "Я люблю шоколадні цукерки". А лагідно можна сказати "цукерочка".

До речі, в українській є й колоритне галицьке слово "цукорок" – так у деяких місцевих говорах називають цукерку. А у Львові можна почути ще й "бомбони". Такі регіональні назви нагадують, наскільки різноманітною є наша мова.

Слово має цікаве походження. За даними етимологічного словника, українське "цукор" запозичене з німецької мови (Zucker) через польську (cukier). Німецьке слово, своєю чергою, походить від італійського zucchero, яке пов’язують із середньолатинським succarum. Далі слід веде до арабського sukkar, перського shäkär і давньоіндійського śárkarā. Цікаво, що давньоіндійське слово śárkarā означало не лише цукор-пісок, а й "галька", "дрібне каміння", "пісок". Імовірно, назва пов’язана із зовнішнім виглядом кристалів цукру.

До самого свята теж є мовний нюанс. У календарях неофіційних свят згадують Всесвітній день цукерок 18 жовтня та Національний день цукерок 4 листопада. Це не державні свята України, а дати з тематичних календарів. Тож різні джерела можуть називати різні дні.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання. Такі як дистанційна ліцензована школа "Оптіма", яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.

Та для мовної нагоди дата не така вже й важлива. Можна відзначити її коробкою улюблених цукерок, чаєм із тістечком або просто спробою називати солодощі українською.

Листівка до Дня цукерок / www.facebook.com/library.dbtu/posts

Не лише цукерки – у назвах яких солодощів помиляються?

Коли заходить мова про смаколики, у повсякденному мовленні нерідко проскакують російські слова або суржикові форми. Ось кілька відповідників, які варто пригадати:

• сладости – солодощі, ласощі;
• леденец – льодяник;
• пирожное – тістечко;
• печенье – печиво;
• мороженое – морозиво;
• хлопья – пластівці;
• сгущёнка – згущене молоко;
• шоколадная плитка – плитка шоколаду.

Зверніть увагу й на слово "сладкоєжка", українською – "солодкоїжка". Воно може здаватися цілком українським, адже утворене від слова "солодкий", однак звичнішими й усталеними назвами людини, яка любить солодке, є "ласун" і "ласунка".

Також не варто плутати слова "солодощі" й "цукерки". Солодощі – ширша назва: це і цукерки, і печиво, і тістечка, і шоколад, і чимало інших ласощів.

Солодке має свої назви і в діалектах

Українська мова не обмежується загальновідомими назвами. У різних регіонах можна почути слова, які здивують навіть тих, хто добре знає літературну мову.

Наприклад, у галицькому мовленні:

• бомбони – цукерки;
• цукорок – цукерка;
• цвібак – бісквіт;
• андрути – вафлі;
• пляцок – солодкий пиріг або випічка, часто багатошарова;
• легуміни – смаколики;
• макаґіґи – солодощі.

Такі приклади доводять: українська має не лише нормативні відповідники, а й багатий регіональний словник. Іноді одна цукерка може мати кілька назв залежно від місцевості, родинної традиції чи мовного середовища.

Солодке смакує ще краще, коли й слова до нього добираємо вдало. Тож наступного разу купуйте не "конфети", а цукерки, обирайте не "пирожене", а тістечко, а людину, яка не може пройти повз кондитерський відділ, сміливо називайте ласуном або ласункою.

Нехай у нашому мовленні буде більше смаколиків, ласощів і солодких слів – і менше суржику!