ФОПів може чекати перевірка навіть без порушень: як працює фінмоніторинг

Чому фінмоніторинг стає проблемою

Відмовитися від перевірок банки не можуть: вони мають виявляти підозрілі операції та оцінювати ризики клієнтів. Проте проблема виникає, коли система реагує на окремі формальні ознаки замість того, щоб аналізувати діяльність підприємця комплексно. Про це 24 Каналу розповіла Інеса Лозенко, керівниця інновацій і розвитку продуктів VKURSI.

Для підприємців важливим критерієм вибору банку поступово стає те, наскільки просто взаємодіяти з його службою фінансового моніторингу. Це стосується установ, які працюють із великою кількістю ФОПів, зокрема monobank, ПриватБанку, Райффайзен Банку, а також фінансових компаній NovaPay та EasyPay.

Як пояснює представниця VKURSI, фінансовий моніторинг уже впливає на загальне враження клієнта від банківського продукту. Якщо підприємець швидко відкрив рахунок, але згодом змушений збирати документи й пояснювати характер операцій, початкова зручність обслуговування втрачає значення.

Які документи можуть вимагати від ФОПа

Якщо банк виявляє незвичні операції або ознаки потенційного ризику, він може попросити підприємця пояснити походження коштів і характер господарської діяльності.

Залежно від ситуації запит може стосуватися:

• договорів із клієнтами та постачальниками;
• актів виконаних робіт, рахунків та інших підтвердних документів;
• інформації про товари, послуги й фактичну діяльність;
• сайту, реклами або інших матеріалів, які підтверджують роботу бізнесу.

Частина таких запитів цілком обґрунтована. Однак деякі відомості банк може отримати самостійно з відкритих джерел і публічних реєстрів. Якщо цього не зробити, додаткове навантаження лягає одночасно на працівників банку та підприємця.

Один ризик-фактор ще не означає порушення

Підставою для додаткової уваги можуть стати різні зміни в роботі підприємця. Проте жодна з обставин сама по собі не доводить, що підприємець бере участь у незаконних схемах.

Наприклад, новостворений ФОП не обов’язково є дропом, а співпраця з одним великим клієнтом не означає "дроблення бізнесу". Спільна адреса або контактні дані також можуть мати цілком законне пояснення.

Як наголошує Лозенко, ефективна система оцінювання ризиків має враховувати не поодинокі сигнали, а їхню сукупність. Для цього можуть аналізувати:

1. Історію діяльності підприємця, зміни КВЕДів, припинення та поновлення роботи;
2. Податкові провадження й зв’язки між контрагентами;
3. Спільні адреси, телефони, електронні пошти та сайти;
4. Місця продажу, бренди й інші доступні відомості.

Саме поєднання цих даних допомагає зрозуміти, чи є підстави для додаткової перевірки, чи йдеться про звичайні господарські процеси.

В цілому на сьогодні за внутрішніми розрахунками VKURSI сучасний скоринг рівня ризику ділових відносин з ФОП – своєрідна "сигналізація" для банку, яка допомагає виявляти ризикових клієнтів, зокрема дропів, – може враховувати щонайменше 400 ризик-факторів на основі даних із публічних реєстрів та їхньої аналітики,
– каже Лозенко.

Якщо кожен окремий маркер автоматично запускає поглиблену перевірку, кількість ручної роботи зростає, а підприємці отримують додаткові запити навіть тоді, коли реальний ризик не підтверджується іншими даними. Натомість комплексний аналіз дає змогу розподіляти ресурси фінансового моніторингу відповідно до рівня ризику.

Чому це особливо важливо для великих банків

За даними, наведеними Лозенко з посиланням на Національний банк України, банки обслуговують щонайменше 2,6 мільйона клієнтів-ФОПів. Навіть якщо додаткові запити або ручні перевірки стосуватимуться лише 1% цієї кількості, йдеться приблизно про 26 тисяч випадків.

Ринок ФОП / інфографіка VKURSI

Цей приклад демонструє, як невелика похибка в оцінюванні ризиків може створювати значне навантаження на банківську систему. Особливо відчутною проблема стає для банків, які активно залучають ФОПів і розвивають дистанційне обслуговування. Швидке відкриття рахунку саме по собі не гарантує зручного клієнтського досвіду, якщо подальша робота супроводжується незрозумілими вимогами.

Автоматизований скоринг у такій моделі змінює саму операційну логіку: стандартні кейси проходять максимально непомітно, тоді як ресурс фінмоніторингу концентрується на ситуаціях із нетиповою комбінацією сигналів, де справді потрібен професійний аналіз,
– каже експертка.

Тому ФОПам важливо бути готовими пояснити економічний зміст своєї діяльності: які товари вони продають або які послуги надають, звідки надходять кошти та чим зумовлений характер фінансових операцій. Це звичайна частина взаємодії з банком.

Як підсумовує Лозенко, майбутнє фінансового моніторингу полягає не в збільшенні кількості запитань до клієнтів, а в якіснішому аналізі інформації, доступної банкам. Такий підхід може допомогти зберегти необхідний контроль за фінансовими операціями й водночас зробити банківське обслуговування для добросовісних підприємців простішим і передбачуванішим.

Нагадаємо, що банківський фінансовий моніторинг передбачає детальний аналіз діяльності, фінансового стану та операцій клієнта. Закон надає фінустановам право вимагати будь-які документи для підтвердження джерел походження коштів та реальності комерційної активності.