У Києві оцифрували 500 артефактів Війни за Незалежність і представили мультимедійний аудіогід

Цифрова музеєфікація: новий підхід до збереження воєнної спадщини України

У Національному військово-історичному музеї України стартував вражаючий проєкт оцифрування 500 артефактів Війни за Незалежність. 🎖️ Нова ініціатива дозволяє не лише зберегти цінні свідчення історії, а й зробити їх доступними для всіх охочих за допомогою мультимедійних технологій. Відвідувачі зможуть ознайомитися з деталізованими 3D-моделями та прослухати двомовний аудіогід, що охоплює понад 300 хвилин записів, присвячених подіям з 2014 року до сьогодення.

Цей унікальний проєкт вже називають одним із наріжних каменів пам’яті про нашу історію. 🌍 Завдяки новим технологіям, кожен експонат “заговорить”, розкриваючи людські долі та емоції, які стоять за звичайними речами війни. Відтепер ви зможете досліджувати нашу спадщину у зручному та інноваційному форматі.

Архів налічує понад 500 унікальних музейних предметів періоду від 2014 року до сьогодення. В рамках проекту також реалізували двомовний мультимедійний аудіогід. Це дозволить відвідувачам музею та користувачам з усього світу взаємодіяти з експонатами через QR-коди, роздивлятися деталізовані 3D-моделі та переглядати відеосюжети про їх історію.

Новий мультимедійний аудіогід повністю покриває експозицію 3-го поверху музею і охоплює 35 тематичних вітрин, присвячених Війні за Незалежність України. Загальна тривалість матеріалу становить майже 300 хвилин записів, що містять розповіді від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.

Юрій Кошель, т.в.о. директора Національного військово-історичного музею України: “Ми працюємо з історією в режимі реального часу: подія сьогодні потрапляє в новини, а вже завтра ми маємо зберегти її свідчення. У період війни музей не може чекати на настання миру — ми повинні берегти фонди й водночас залишатися відкритими для суспільства. Мультимедійний аудіогід та 3D-моделі дозволяють вийти далеко за межі огляду статичних експонатів за склом і глибоко відчути людські долі, приховані в кожній речі. Наш новий формат — це можливість тримати зв’язок із рідною спадщиною навіть для тих українців, які зараз перебувають далеко від дому чи на фронті”.

https://youtube.com/playlist?list=PLRY3TyKwX6os&si=f1NO1IIS2Ya1DfPf або на сайті проєкту — https://audio-nvimu.com.ua/guide

Головна мета цифрового оновлення — дозволити людині простіше ознайомлюватися з експонатами, які розповідають про історію. Кожна експозиція має QR-код, а також представлена онлайн на сайті музею, де є можливість вивчати деталізовані фотографії та обертати її 3D-модель. Крім того, зібрані матеріали можуть слугувати цілісним курсом мінілекцій для освітнього процесу, зокрема у школах.

Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті: “Реалізований у Національному військово-історичному музею України проєкт уже став одним із наріжних камінців нашої памʼяті про Війну за Незалежність, яка почалась у 2014 році. Як аудіогід, так і оцифровані артефакти, займуть своє гідне місце у своїх колах потенційних користувачів. Скажімо, 35 розповідей про Війну за Незалежність — це унікальний посібник для багатьох школярів, студентів, а також — їх учителів та батьків”.

Для створення якісного електронного архіву прямо в залах музею організатори розгорнули 3 спеціалізовані фотостудії: для зйомки військової форми на манекенах, зйомки у площині (флатлей) та для предметної зйомки об’ємних об’єктів. Робота тривала понад 5 тижнів, і за цей час команда оцифрування зробила понад 6 000 високоточних фотографій. Підготовка гіда стала для науковців окремим дослідженням, що дозволило суттєво покращити атрибуцію експонатів та уточнити хронологію.

Оцифрування проводилося із застосуванням міжнародних стандартів preservation imaging (FADGI, Metamorfoze) та специфікацій роботи з даними (ISO 21127, IIIF). Для складних і глибоких предметів (касок, елементів зброї, деформованої техніки) застосовували технологію фокустекінгу (focus stacking) — пошарового поєднання точок фокусу, що забезпечило максимальну чіткість і різкість кожного міліметра поверхні.

Влад Піоро, керівник проєкту, голова ГО “Український центр розвитку музейної справи”: “Після лютого 2022 року цифровізація перетворилася з інструменту популяризації на критично важливий елемент захисту культурної спадщини. Оцифрування за міжнародними стандартами FADGI та IIIF гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз. Цей проєкт наочно довів, що якісний цифровий продукт працює як стимул, який підсилює бажання відвідати музей і побачити оригінали на власні очі”.

Усі створені цифрові матеріали будуть також зберігатись у Єдиному державному реєстрі Музейного фонду України.

Головна унікальність проєкту — у поєднанні високих технологій із живою людською пам’яттю. Пересічний відвідувач у музейній залі може легко пройти повз порваний пластиковий пакет чи стару шапку з ковдри. Але завдяки 3D-фіксації та аудіогіду ці речі “заговорили”.

Кирило Семенюк, керівник команди з оцифрування експонатів: “Більшість предметів сучасної війни на перший погляд здаються звичайними або побутовими — люди часто проходять повз них у залах і навіть не здогадуються про їхнє справжнє значення. Задача оцифрування та аудіогіду — зробити так, щоб жодна така історія не залишилася мовчазною. Ми прагнули зафіксувати не лише об’єм чи формальні параметри речі, а передусім зберегти пам’ять про людину, яка тримала її в руках на фронті чи в полоні”.

Ярослав Тинченко, військовий історик, заступник директора музею з наукової роботи: “За кожним музейним предметом стоїть конкретна історія — подія, військовий підрозділ, людська доля. Понівечений прапор із Донецького аеропорту чи обгоріле Євангеліє з-під Іловайська можуть розповісти про війну значно більше, ніж здається на перший погляд. Наше завдання — не лише зберегти ці свідчення, а й зробити їхні історії доступними та зрозумілими якомога більшій кількості людей. Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Причому не лише в Україні, а й у всьому світі. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України, розказаної через її справжні матеріальні свідчення”.

Медіапартнери проєкту: АрміяInform, Армія FM, Армія TV, Суспільне мовлення, Фокус, Ділова столиця, Oboz.ua, Speka.media, Вечірній Київ, mind.

Довідка: Проєкт “Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини: фото, 3D та аудіогід Національного військово-історичного музею України” реалізовано ГО “Український центр розвитку музейної справи” у партнерстві з Національним військово-історичним музеєм України за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми Культурна спадщина.

м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 30/1.

nvimu.com.ua та в соцмережах: https://www.instagram.com/military_museum_ua/ і https://www.facebook.com/nvimu/?locale=uk_UA

Джерело: https://focus.ua/uk/ukraine/771937-u-kiyevi-ocifruvali-500-artefaktiv-viyni-za-nezalezhnist-ta-zapustili-multimediyniy-audiogid