Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg

Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Bloomberg.

За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів.

Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі.

Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. «Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує», – заявив Крозетто.

За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного «контрвиховання». Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів.

На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні.

Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів.

Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття.

Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів.

За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.