Нова цифрова лихоманка на $700 мільярдів. Чому токенізоване золото стає трендом для інвесторів

Ринок цифрового та токенізованого золота готується до вибухового зростання, змінює традиційні підходи до інвестування в дорогоцінні метали та залучатиме нове покоління роздрібних інвесторів по всьому світу у найближчі роки.

Цифровізація фінансових інструментів та попит на захисні активи з боку молодих інвесторів формують новий гігантський ринок. Поки класична купівля злитків вимагає вирішення питань логістики та безпечного зберігання, токенізовані активи дозволяють купувати фізичне золото в один клік через мобільні додатки, повідомляє видання Fintech Time. Цифрова трансформація ринку дорогоцінних металів матиме прямий вплив і на захист заощаджень українців в умовах валютної нестабільності.

Прогноз на $170 млрд

Згідно зі спільним дослідженням Всесвітньої ради по золоту (WGC) та Boston Consulting Group (BCG), представленим на конференції Money20/20 USA 2026 у Лас-Вегасі, поточний обсяг ринку цифрового золота оцінюється у $45−55 млрд.

Утім, у рамках базового п’ятирічного сценарію аналітики прогнозують щорічне зростання ринку на 27%, що дозволить йому досягти $160−170 млрд до 2031 року. За більш сприятливих умов та швидкого усунення регуляторних бар'єрів обсяг сектора може зрости до $270−280 млрд, а потенційний довгостроковий попит оцінюється у колосальні $700 млрд.

Найбільш динамічним сегментом залишається токенізоване золото — цифрові токени, які мають 100% фізичне забезпечення злитками у сховищах. З кінця 2024 року цей напрямок виріс приблизно вп’ятеро і сягнув $6 млрд. Лише за перший квартал 2026 року сукупний обсяг спотових торгів токенізованим золотом перевищив $90 млрд, що більше за показник усього 2025 року.

Опитування понад 12 000 роздрібних інвесторів на 12 світових ринках показало, що майже дев’ять із десяти респондентів готові інвестувати в цифрові золоті активи за умов прозорого забезпечення та чіткого регулювання.

Ставка на молодь

Головним рушієм ринку стають нові учасники, які раніше ніколи не купували класичні дорогоцінні метали.

За даними звіту, близько 65% виявленого прихованого попиту припадає на людей, які наразі не володіють золотом. До того ж 52% існуючих власників цифрових золотих активів не мали фізичних злитків чи монет до своєї першої цифрової покупки. Ознайомившись із технологією, 92% із них згодом придбали золото і в інших форматах. До 2031 року цей процес створить реальний новий попит на сам метал у розмірі $95 млрд.

Обізнаність про цифрові золоті продукти серед молоді віком 25−34 років сягає 50%, тоді як серед інвесторів віком від 55 років цей показник становить лише 23%. На розвинених азійських ринках, таких як Китай, Індія та Індонезія, де цифрові золоті активи інтегровані у банківські суперприклади, рівень проникнення інструменту в сім разів вищий, ніж на Заході.

Щоб стандартизувати ринок, Всесвітня рада по золоту розробляє загальну інфраструктуру Gold as a Service («Золото як сервіс»), яка допоможе емітентам вирішувати питання закупівлі, зберігання та відповідності нормативним вимогам.

«Фізичне забезпечення золотом може стати потенційною основою для надійних цифрових інвестиційних продуктів», — підкреслив управляючий директор та партнер BCG Урс Ране.

«Важливо мати інфраструктуру, що підтримує надійні та масштабовані цифрові продукти, пов’язані з золотом», — наголосив генеральний директор Всесвітньої ради по золоту Девід Тейт.

Український вимір

Традиційно українці сприймають золото та іноземну валюту як ключові інструменти захисту заощаджень від інфляції та девальваційних ризиків. Утім, купівля фізичних злитків у вітчизняних банках під час війни залишається ускладненою через високу маржу, обмежену наявність металу в касах та ризики фізичного зберігання.

Запуск токенізованих золотих активів у світі теоретично міг би стати альтернативою для українського фінтеху та роздрібних інвесторів. Проте повноцінне впровадження подібних інструментів в Україні наразі стримується жорсткими обмеженнями Нацбанку на вивід капіталу за кордон, відсутністю остаточної податкової бази для віртуальних активів та валютними лімітами воєнного стану.

У перспективі повоєнного відновлення та гармонізації українського законодавства з нормами ЄС розгортання цифрових золотих продуктів через банківські застосунки цілком реально може допомогти залучити в систему частину позабанківських заощаджень громадян.